8 лютого 2012р. виповнюється 30 років одній з найтитулованіших борчинь сучасності, заслуженому майстру спорту Ірині Микульчин (Мерлені). Славетна вихованка Львівського училища фізичної культури відома як перша в історії жіночої вільної боротьби олімпійська чемпіонка у ваговій категорії до 48кг (XXVIII Олімпійські ігри у Афінах), бронзова призерка Ігор XXIX Олімпіади у Пекіні, триразова чемпіонка світу. Спортсменка двічі була номінована Міжнародною федерацією вільної боротьби як «жіноче обличчя вільної боротьби» та носить звання дами орденів княгині Ольги та «За заслуги».
Окрім спорту, Ірина успішно реалізувала себе й у інших сферах діяльності. У парі з танцюристом Сергієм Костецьким перемогла у проекті «Танцюю для тебе-2», у якому брала участь не для слави, а заради втілення мрії сироти-інваліда Сергія Солнцева. Стала кращою у вокальному конкурсі «Караоке-ринг», що проводився серед українських спортсменів. Неодноразово приводила до перемоги українців на спортивно-розважальному шоу «Ігри патріотів». Очолювала команду м. Хмельницького на «Битві українських міст».
А починалося все 1982р. у м.Камянці-Подільському, де у родині вчителів Тетяни та Олексія Мельників народилася донечка. Імя дівчинка отримала на честь легендарної радянської фігуристки, триразової олімпійської чемпіонки, десятиразової переможниці чемпіонатів світу – Ірини Родніної. З чотирьох років батько загартовував купанням у холодній воді та тренував маленьку Ірочку. У школі дівчинка навчалася добре, дуже любила алгебру, українську літературу та англійську. Батьки намагалися всебічно розвивати доньку: уроки музики, гра на скрипці і фортепіано, секція спортивної гімнастики. У 15 років Ірина за прикладом молодшого брата Олексія переходить на вільну боротьбу. (До слова, брат Іри – чинний чемпіон України з вільної боротьби у вазі до 66кг). …І менше, ніж за рік перемагає на кадетській першості Світу!
1999р. Ірина вступає на відділення вільної боротьби Львівського училища фізичної культури. Під керівництвом Заслуженого тренера України Ігора Духа борчиня того ж року перемагає на Чемпіонаті Світу серед юніорів, а наступного року – серед дорослих. І ще два роки поспіль Ірина підтверджуватиме звання найсильнішої у ваговій категорії до 48кг перемогами на чемпіонатах світу 2001 - 2002рр. Показово, що на жодному тренуванні Ірина не дозволила собі ні на хвилину розслабитися та у якості спаринг-партнерів завжди віддавала перевагу хлопцям!
18 лютого 2006 р. Ірина одружується ще з одним талановитим вихованцем училища, майстром спорту міжнародного класу з вільної боротьби Андрієм Микульчиним. 28 грудня 2008р. у пари народжуєтьться син Артур. А вже через 3 місяці після народження сина Ірина повертається на борцівський килим і через рік здобуває другу олімпійську медаль! І це, незважаючи на те, що дошкулятиме травмоване коліно. При чому на пекінській Олімпіаді у чвертьфінальній сутичці Іра поступається своїй давній суперниці японці Чихару Ічо (саме її здолала Іра у фіналі Олімпійських ігор у Афінах) лише на останніх секундах боротьби: Мерлені лідирує у першому та перемагає у другому періодах, проте на останніх секундах все ж таки поступається.
Услід за тим трирічна перерва - друга вагітність та народження у березні 2011р. сина Адама. І знову – тріумфальне повернення на борцівський килим! 27-29 січня 2012р. на ХХІІ міжнародному турнірі з вільної боротьби «Іван Яригін» у м.Красноярську (Російська Федерація) Ірина без особливих проблем дійде до фіналу і у фінальній сутичці з блискавичною швидкістю- за 40 с - «покладе на лопатки» сильну суперницю з Японії. В результаті у Мерлені - чергове «золото» престижних змагань. Усе так легко, невимушено та майстерно. І тільки,напевно, близькі Ірини знають, якою ціною дісталась перемога борчині. Адже після других пологів через кесарів розтин медики суворо заборонили фізичні навантаження, а Ірина всупереч рекомендаціям вже за місяць після народження сина повертається до борцівської зали. Крім того, після пологів ще й з зайвими 10-ма кілограмами треба було «боротися». Ось тут доречно було б згадати інтерв’ю з мамою Ірини у газеті «Сегодня» №89 (2031) за 21 квітня 2005, у якому жінка розповідає, що перед своїм дебютним чемпіонатом світу, у якому Ірина вже була заявлена у вазі до 46кг, їй за одну ніч до зважування необхідно було скинути пару зайвих кілограм (!): «Для цього Ірині довелося півночі бігати по вулиці. Декілька разів її залишали сили, вона падала, та потім піднімалася і знову бігла. Усвідомлюючи, що іншого шляху за такий короткий відрізок часу зігнати вагу просто немає».
На сьогоднішній день Ірина входить до спискового складу елітної групи спортменів-кандидатів на участь у Іграх ХХХ Олімпіади у м.Лондоні, затвердженого 28 грудня 2011р. Державною службою молоді та спорту України. Тобто, її офіційно визнано борчинею, що має реальні шанси позмагатися за високі місця на Іграх-2012. І це незважаючи на багаторічну перерву!
Крапки над «і» розставить ліцензійний турнір, що відбудеться у квітні цього року у Софії (Болгарія). Лише вихід до фіналу, тобто 1 чи 2 місце у відповідній ваговій категорії принесуть його учасникам олімпійські ліцензії.
Колектив Львівського училища фізичної культури щиро вітає свою титуловану випускницю з 30-річчям та бажає усішно пройти цей нелегкий шлях – «через терни до зірок»!
Підготувала Наталія Васьо