Володарка Кубку України у вазі 48 кг про конкуренцію у своїй категорії
- У вашій вазі дуже висока конкуренція, на кого з суперниць налаштовувались в першу чергу, збираючись на Кубок України?
- Дійсно в моїй вазі дуже висока конкуренція і багато титулованих суперниць. Щоправда цього разу не було Олександри Когут та Христини Дарануци, але все одно гідних борчинь дуже багато. Я налаштовувалась на всіх. Вважаю, що не варто готуватись під когось одного, потрібно бути просто повністю готовою.
Я довго готувалась до цих змагань. Їхала з бойовим настроєм, адже завжди хочеться вигравати.
- З ким зараз спарингуєтесь у Львові?
- Зараз з Богданою Ящук, з Ларисою Скоблюк, деколи ми ходимо в інший зал, то і з Марією Стадник. Та й на зборах з усіма нашими дівчатами.
- Чий стиль у світовій боротьбі вам найбільше імпонує, саме у вашій ваговій категорії? І чи доводилось з ними зустрічатись на килимі?
- З дитинства в мене кумиром була Марія Стадник. Також дуже подобаються японки. З деким доводилось боротися. Наприклад з Марією Стадник, у 2009 році ми з нею зустрічались на Чемпіонаті Європи, та й на звичайних турнірах.
- Стандартне питання, де вам зручніше боротися вдома із знайомими суперницями чи за межами країни?
- Важко сказати. Мені здається, що з незнайомою суперницею легше. Хоча як в яких випадках. Просто коли тебе знає суперниця, то вона може завадити тобі в чомусь, але зрештою і ти її знаєш і можеш використати це проти неї.
В Україні настільки висока конкуренція, що дуже складно пробитися за межі країни. Звичайно в Європі теж багато сильних спортсменок, тому однозначно важко сказати де легше боротися.
- На що перед важливими змаганнями вас налаштовує тренер?
- В нас окрім Кубку було останнім часом багато змагань, потрібно було весь час готуватись. Олег Сазонов завжди каже нам, що потрібно показати боротьбу, проявити себе і головне нічного не боятись. Він завжди вчить нас самоаналізу. Щоб ми самі могли аналізувати свою боротьбу, помічати свої помилки, самостійно налаштовувались на боротьбу. Деколи він буває суворим, але це його робота і ми йому вдячні за підтримку.
- Хто ваш найпалкіший вболівальник?
- Напевно всі потроху вболівають. Але найбільше напевно тато, саме йому я телефоную першому після перемоги. Він сам працював тренером, щоправда з греко-римської боротьби, от я і пішла по його стопах.
- Ви тільки-но виходите з юніорського віку, що можете порадити тим хто тільки робити свої перші кроки на килимі.
- Головне вірити в себе та багато працювати. В кожного є свій час, просто потрібно посилено тренуватись.
- А як гадаєте ваш час вже прийшов?
- Не знаю, сподіваюсь що мій час ще не прийшов і в майбутньому в мене чекають найвищі результати.