53 років1971 - 2024

Спортивні відділення:

Вільна боротьба Тренери Загальна інформація Спортсмени Історія відділення Вступні нормативи План спортивних заходів Положення про проведення відкритої першості коледжу з вільної боротьби Розклад тренувань Склад навчально-тренувальних груп Список учнів, студентів та випускників, які увійшли до складу збірної команди України

Вільна боротьба : Ірина Мерлені: «Посада начальника управління молоді та спорту вимагає мегавідповідальності»

Минуло трохи більше трьох місяців з дня призначення знаменитої вихованки Львівського училища фізичної культури, олімпійської чемпіонки Афін і бронзової призерки Ігор у Пекіні Ірини Мерлені-Микульчин начальником управління молоді та спорту Хмельницької облдержадміністрації. Титулована борчиня очолила спорт Хмельниччини у 32 роки. Далеко не кожна людина може у досить молодому віці взятися за таку серйозну справу. Прес-служба ЛУФК вирішила поцікавитися у п.Ірини, як їй працюється на новій посаді і чи не шкодує вона про своє рішення.
- п.Ірино, чи очікували, що вас призначать очільником спорту на Хмельниччині?

- Не очікувала, та, звичайно, мені було дуже приємно, коли спортивна громадськість Хмельниччини запропонувала мою кандидатуру на цю посаду.

- А Ви вагалися - погоджуватися чи ні на цю пропозицію?

- Для мене це було дуже непросте рішення. Я людина відповідальна, багато років віддала професійному спорту, у якому прагнула завжди перемагати. Декілька разів визнавалася кращою в світі, стала олімпійською чемпіонкою. Як в спорті, так і у житті - якщо берусь за якусь справу, намагаюся її зробити якнайкраще. Розуміла, що посада начальника управління молоді та спорту вимагає мегавідповідальності. При чому ти вже не за себе відповідаєш або принаймні за рідну боротьбу, а за розвиток усіх видів спорту. Тому вагалася з відповіддю.

- Що радили Вам рідні?

- І чоловік, і батьки так само просили не квапитися і все добре зважити.

- Коли Ви прийшли до керівництва спортом, яку обрали лінію: йти стопами попередників, чи ви більше новатор і реформатор?

- В жодному разі нікого не наслідую - маю свій погляд та свою думку. Мені здається, що як колишня спортсменка, до спорту ставлюся з більшою любов’ю, ніж мої попередники, які, на жаль, спортсменами не були, а, це відповідно, позначиться і на керівництві.

- Які ваші ідеї щодо розвитку спорту на Хмельниччині вже вдалося втілити у життя?

- Це, певно, навіть не про ідеї говоритимемо, а про справи нагальні. Спершу треба їх вирішити, а потів вже глобальні ідеї у життя втілювати. Коли зайняла цю посаду, управління мало дуже велику заборгованість у галузі спорту не лише за цей, а й за минулий рік – мені вдалося її погасити.

Пишаюся ще однією подією. На початку жовтня ми вручили ордер на двокімнатну квартиру у м.Нетішині Хмельницької обл. заслуженому майстру спорту з боротьби самбо, майстру спорту з боротьби дзюдо Івану Васильчуку, який впродовж 10 років гідно представляє Україну на світових та європейських змаганнях. У Івана підростає гідна зміна – 2-оє діточок, тепер сім’я матиме власний куточок.

Хочу відзначити, що у нас на дуже високому рівні пройшов День фізичної культури і спорту. З колективом управління ми до цього свята розробили 20 білбордів з зображеннями кращих спортсменів Хмельниччини та розмістили їх по містах і районах Хмельниччини.

Тішуся, що на сьогоднішній день вдалося забезпечити спортивними костюмами та взуттям атлетів тих видів спорту, які культивуються у наших ШВСМ та ДЮСШ.

Невдовзі кращі спортсмени нашого краю нагороджуватимуться обласними стипендіями. Я, взагалі, кожного спортсмена Хмельниччини, які перемагають на офіційних всеукраїнських та міжнародних змаганнях, намагаюся певним чином відзначити – преміювати, призначити додаткове харчування тощо. Займаюся і пошуками спонсорів - вдалося уже знайти двох.

- Які ще заходи плануєте найближчим часом?

- Почну з того, що нещодавно у нас відбулися дві грандіозні події. У м.Городку на Хмельниччині відкрився новий спортивний клуб «Епіцентр», збудований за всіма світовими стандартами. Засновником спортклубу є Голова федерації важкої атлетики України, народний депутат України Олександр Герега. Було грандіозне відкриття, на яке приїхали Президент Національного олімпійського комітету Сергій Бубка, олімпійські чемпіони важкоатлет Олексій Торохтій, борці Ельбрус Тадеєв та В’ячеслав Олійник. А друга подія - у цьому ж спортклубі ми провели чемпіонат України з важкої атлетики серед чоловіків, на який з’їхалися атлети з усіх областей України. Тепер на черзі відкриття у Кам’янець-Подільському бази для національної збірної команди України з важкої атлетики. Олександр Герега мріє про проведення чемпіонату світу з важкої атлетики на Хмельниччині, чого і мені хотілося б. Тож є над чим працювати.

Та оскільки я не тільки начальник зі спорту, а й по молоді, то працюємо і у цьому напрямку. До всесвітнього дня боротьби зі СНІДом, 1 грудня, плануємо розробити та встановити відповідні білборди. На жаль, Україна у Європі посідає 1-е місце по кількості захворювань на СНІД, тому хочемо запобігти цій хворобі і найкращий спосіб - долучити нашу молодь до здорового способу життя, навчити їх чогось прагнути.

- Прокоментуйте, будь-ласка, ситуацію з чемпіонкою світу серед кадеток борчинею Оксаною Лівач, яка несподівано після закінчення 11 класу ЛУФК, змінила плани щодо подальшого навчання в училищі і поступила до Кам’янець-Подільського університету. Чи не виглядає так, що спортсменку переманили і без вашої участі не обійшлося?

- Нічого страшного у цій ситуації немає. Якщо Оксана Лівач захотіла навчатися у Кам’янець-Подільському, чому б і ні. Свого часу я теж його закінчувала. Тим паче на сьогоднішній день існує паралельний залік – можна виступати за дві області. У різні часи я також боролася за Львів-Хмельницький, Київ-Хмельницький. Ми всі українці, а у нас спортовців спільне завдання – виховувати олімпійських чемпіонів. Мені приємно, коли до нас потрапляють сильні талановиті спортсмени. На сьогоднішній день Хмельницька область посідає 1-е місце по Україні з розвитку неолімпійських видів спорту. Звичайно, мені, як керівникові, хотілося б такого результату і у олімпійських видах.

- За час вашого перебування на посаді, чи не стикалися Ви зі скептицизмом деяких управлінців: «мовляв, що та борчиня розуміє у керівництві…»

- Ні, такого у свою адресу, я не чула. Гадаю, краще спортсмена ніхто спортсменів не зрозуміє. Я у спорті пройшла доволі тернистий шлях. Тому одразу, як очолила управління, почала підтримувати наших спортсменів. Для висвітлення їх здобутків і взагалі популяризації спорту активніше залучила телебачення і пресу. Хочу, щоб молоде покоління брало з них приклад. Коли маю можливість, завжди намагаюся прийти на змагання і подивитися, як спортсмени змагаються, судді судять, скільки учасників та прихильників того чи іншого виду спорту. Якщо спортсмени виїздять на змагання, намагаюся проводити їх з найкращими побажаннями, і так само зустріти з вітаннями і преміями (сміється). Також підтримую і тих, хто не переміг; кажу: «не розчаровуйтеся, усі ваші перемоги ще попереду». Одним словом - тримаю руку на пульсі спортивного життя свого краю.

- Якщо чогось не знаєте у своїй новій діяльності, до кого звертаєтеся за допомогою?

- Одна людина всього знати і не може, тим більше за такий нетривалий проміжок часу. По-перше, маю хороших працівників. По-друге, якщо не знаю, як вирішити певне питання, найчастіше за порадою телефоную заступнику Міністра молоді та спорту України Ніні Уманець. Можу звернутися і до голови НОКу Сергія Бубки або ж порадитися з керівниками управління молоді та спорту з інших областей. Для прикладу, нещодавно зверталася до керівника спорту на Львівщині Юрія Майбороди, щоб порадитися, як можна збільшити норми харчування для спортсменів.

- Ще до Вашого призначення на посаду у багатьох інтерв’ю ви казали, що у майбутньому бачите себе тренером, а все таки обрали роботу держслужбовця…

- Можливо, ще колись стану і тренером. Мені дійсно це цікаво, хотілося б працювати з діточками. Та коли мені запропонували очолити спорт на Хмельниччині - погодилася, адже на цій посаді маю більше можливостей допомогти спортсменам. 19-20 жовтня була у м.Боярці, що в Київській обл., на змаганнях з вільної боротьби, де нагороджувала переможців, розмовляла з тими, хто програв. Таким чином, намагаюся хоч частково, подібно до тренера, передати свій досвід. І не лише борцям, а атлетам інших видів спорту. Підказую їм, раджу, розповідаю якісь випадки зі свого спортивного життя та інших видатних спортсменів.

- Ірино, коли дізналися, що вас пропонуватимуть на цю посаду, певно, уявляли себе у ролі керівника. Наскільки ваші уявлення пішли врозріз з дійсністю?

- Знаєте, навіть не було часу уявити себе у цій ролі, адже до призначення намагалася більше уваги приділяти своїм дітям та сім’ї… Та і впевненості не було, що мою кандидатуру погодять. А коли вже очолила управління, з головою поринула у вивчення різних питань, яких чимало. Щодня виникають якісь нові цікаві ситуації, які треба певним чином вирішувати, тож особливо порівнювати чого очікувала, а що отримала насправді - немає коли.

- Якщо оцінювати об'єктивно, ви добрий керівник чи суворий?

- Справедливий. Мої підлеглі, дивлячись як я люблю спорт і намагаюся допомогти спортсменам, так само з ентузіазмом підключаються до справи, виконують великі обсяги робіт. Мені здається, що з моїм приходом, вони змінили своє уявлення про спорт і атлетів, відповідно і ставлення до них. Перше, що зробила на новій посаді, звернулася до працівників з закликом ставитися з повагою до спортсменів і тренерів.

- Чи ще виходите на борцівський килим?

- Щодня після закінчення роботи їду до будинку мами, де є невеликий спортзал зі спортивними тренажерами. Вмикаю музику і 1-1,5 години займаюся на тренажерах, бігаю, відтискаюся, підтягуюсь, стрибаю на скакалці тощо. Мій кумир - співачка Мадонна, яка у свої 56 років приваблива та струнка. Хочу теж у таких роках виглядати, як вона.

- Ірино, від імені колективу ЛУФК бажаю вам в управлінській діяльності досягти не менших успіхів, ніж свого часу у спорті.

- Дякую. Передавайте всім тренерам, педагогам та іншим працівникам училища мої вітання. Знаєте, досі з ніжністю, вдячністю і навіть деякою ностальгією згадую роки навчання в училищі.

Розмовляла Наталія Васьо

<<<