55 років1971 - 2026
 |
Спортивні відділення:
|
Виховання : Антибулінгова програма Антибулінгова програма
комунального закладу
Львівської обласної ради
«Львівський фаховий коледж спорту»
І. Вступ
Основним завданням сучасної школи, що підтверджується й поширюється Міністерством освіти і науки України та Міжнародною організацією ЮНІСЕФ, є створення нового освітнього простору, головними засадами якого є створення безпечного навчального середовища, а також забезпечення прав, свобод та інтересів дітей. Концепція «Нова українська школа» (НУШ) вимагає реформування існуючого алгоритму розвивальної, корекційної та профілактичної роботи, адже дуже часто в освітніх закладах постає проблема булінгу та порушення норм поведінки учнями, що не дозволяє в повному обсязі досягти поставлених демократичних орієнтирів.
Метою даної програми є: ознайомити учасників освітнього процесу з причинами виникнення булінгу, впливу цього явища на окрему особистість і учнівський колектив в цілому, опрацювати практичні методи виявлення постраждалих та булерів, форми роботи з ними та профілактики даного явища.
Програма складається з теоретичного матеріалу і практичної складової – виявлення жертв булінгу або булерів, побудові стратегічних рішень та конкретних методів впливу на учасників булінгу, організації системної роботи в учнівському колективі.
Завдання:
- профілактика булінгу в освітньому середовищі;
- попередження і подолання наслідків булінгу серед здобувачів освіти;
- систематизувати знання щодо взаємостосунків дітей та молоді в закладі освіти;
- навчитися визначати групи ризику (жертв та булерів);
- ознайомитися з принципами організації системного протистояння булінгу у молодіжному колективі;
- набути умінь асертивної поведінки.
Очікуванні результати:
запобігання виникненню булінгу в освітньому середовищі.
Теоретичні засади
Проблема насильства в освітньому середовищі є, нажаль, досить розповсюдженою проблемою. Дуже важливо щоб учні, їх батьки та вчителі були проінформовані про це негативне явище, як його виявити, та, головне, як його уникнути.
Образливі прізвиська, глузування, піддражнювання, стусани з боку одного або групи учнів щодо однокласника або однокласниці – є ознаками нездорових стосунків, які можуть привести до цькування – регулярного, повторюваного день у день знущання. Регулярне та цілеспрямоване нанесення фізичної й душевної шкоди стало об’єктом уваги науковців та педагогів, починаючи з 70-х років минулого століття, й отримало спеціальну назву – булінґ.
Булінґ (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «tobully» – задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки з метою заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.
За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні, так чи інакше зазнавав булінґу в школі, потерпав від принижень і насміхань: 10% – регулярно (раз в тиждень і частіше); 55% – частково піддаються знущанню зі сторони однокласників; 26% – батьків вважають своїх дітей жертвами булінґу.
Тому, згідно Закону України «Про освіту», Конвенції ООН про права дитини, Закону України «Про охорону дитинства», Державної цільової програми «Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькування)» активізовано роботу щодо профілактики боулінгу в освітньому середовищі.
ІІ. Нормативна база
- Постанова КМ України «Про затвердження порядку взаємодії суб`єктів, щоздійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству танасильству за ознакою статі» від 22.08.2018. №658
- Наказ МОН України від 02.10.2018 № 1047 «Про затвердження Методичнихрекомендації щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства івзаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами»
- Лист МОН України від 18.05.2018 № 1/11-5480 «Методичні рекомендації щодозапобігання та протидії насильству»
- Лист МОН України від 29.12.2018 № 1/9-790 «Щодо організації роботи у закладахосвіти з питань запобігання і протидії домашньому насильству та булінгу»
- Закон України від 18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деякихзаконодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»
- Наказ Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справУкраїни, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров`я Українивід 19.08.2014 №564/836/945/577 «Про затвердження Порядку розгляду звернень таповідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози йоговчинення»
- Лист Міністерства освіти і науки України від 28.10.2014 № 1/9-557 «Методичнірекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах тавзаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей»
- Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)"
- Лист МОН України від 29.01.2019 №1/11-881 "Рекомендації для закладів освіти щодозастосувань норм Закону України щодо протидії булінгу"
- Лист МОНУ від 29.12.2018 №1/9-790 "Щодо організації роботи у закладах освіти зпитань запобігання і протидії домашньому насильству та булінгу"
ІІІ. Алгоритм реалізації програми
Булінг – це соціальне явище, характерне переважно для організованих дитячих колективів, у першу чергу, школі.
Булінгом називається агресія одних дітей стосовно інших, коли наявні нерівність сил агресора та жертви, агресія має тенденцію повторюватися, при цьому відповідь жертви показує, як сильно її зачепило те, що відбувається. Отже, три суттєво важливих показника булінгу:
1.Нерівність сил;
2.Повторюваність;
3.Неадекватно висока чутливість жертви.
Булінг різноманітний, це не лише фізична агресія, найчастіше – психологічна.
Найчастіше агресорами (ініціаторами цькування - булерами) є діти з нарцисичними рисами характеру. Основна особливість «нарциса» – прагнення до влади, самоствердження за рахунок інших. Бути «крутим», мати авторитет серед ровесників, як людини, якій ніхто нічого не може зробити. «Ти мені нічого не зробиш» - приховане за усією поведінкою цього учня послання. Владолюбні учні поділяються на активних та пасивних владолюбців. Перші постійно зачіпають не лише однокласників, але і учителів. Вони знов і знов кидають їм виклик. Словами або діями вони ніби їх атакують.
Тактики активних владолюбців:
* робити все дуже повільно,
* не звертати уваги на нагадування про час,
* здавати незакінчені роботи,
* шуміти в той час, коли решта учнів працює,
* інші.
Інколи вони бубнять, коли їх про щось попросять. Вони можуть просто ігнорувати вимоги учителя або погодяться зробити щось, але з показною образою.
Пасивні властолюбці коректно ведуть себе з педагогами, але самостверджуються на ровесниках чи молодших за себе.
Як правило, владолюбці не діють без глядачів. Їм потрібні свідки їх влади. Вони провокують педагогічного працівника або ровесника перед аудиторією глядачів, і навіть педагогічний наставник відчуває – якщо він програє цю публічну сутичку, то в очах цих глядачів, залишиться з ярликом «Переможений» до закінчення навчального року.
Усі, кого владолюбець обрав мішенню, завжди під загрозою, під тиском таких можливих ситуацій. Це викликає тривогу, напруження та чимало інших неприємних почуттів, безпосередньо і у педагогічних працівників.
Найчастіше жертвами булінґу стають діти, які мають:
ØФізичні вади – носять окуляри, погано чують, мають порушення рухового апарату фізично слабкі.
ØОсобливості поведінки – замкнуті чи імпульсивні, невпевнені, тривожні.
ØОсобливості зовнішності – руде волосся, веснянки, мають надмірну худорлявість чи повноту.
ØНедостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають жодного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками.
ØСтрах перед школою: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх відвідування певних предметів, що сприймається оточуючими як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію.
ØВідсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні» діти).
ØДеякі захворювання: заїкання, дислалія (порушення мовлення), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання).
ØЗнижений рівень інтелекту, труднощі у навчанні.
ØВисокий інтелект, обдарованість, видатні досягнення.
Форми та види булінґу
Людину, яку вибрали жертвою і яка не може постояти за себе, прагнуть принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами.
Найпоширенішими формами булінґу є:
• фізичний (умисні штовхання, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень та ін.);
• психологічний (насильство, пов'язане з дією на психіку, що завдає психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість);
• економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
• сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози);
• Із застосуванням засобів електронних комунікацій (кібербулінг) (публікація фото та відео принизливого змісту, створення несправжніх профілів, залякування та шантаж через sms-повідомлення та електронне листування, виключення із кібер-груп та блокування в соціальних мережах, «тролінг», образливі репліки і коментарі в чатах, розпускання чуток і пліток).
Види булінґу можна об’єднати в групи словесного (вербального), фізичного, соціального (емоційного) та електронного (кібербулінґ) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу.
70% знущання відбувається словесно: принизливі обзивання, глузування, жорстока критика, висміювання та ін. Словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.). На жаль, кривдник часто залишається непоміченим та непокараним, однак образи не залишаються безслідними для «об’єкта» приниження.
Фізичне насильство або залякування найбільш помітне, однак складає менше третини випадків булінґу (агресивне фізичне залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином, пошкодження або крадіжка особистих речей жертви та ін.).
Найскладніше зовні помітити соціальне знущання – систематичне приниження почуття гідності потерпілого шляхом ігнорування, уникання, виключення. Соціальне залякування із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапези за обіднім столом, гри, заняття спортом чи громадської діяльності.
Сьогодні набирає обертів кібербулінґ. Це приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету. Діти реєструються в соціальних мережах, створюють сайти, де можуть вільно спілкуватися, ображаючи інших, поширювати плітки, особисті фотографії, тощо. Кібернасильство або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.
Соціальна структура булінгу:
• переслідувач (кривдник, агресор);
• постраждала дитина (жертва);
• спостерігач.
Як розпізнати жертву:
• діти, які не можуть захистити себе, фізично слабші за своїх однолітків;
• невпевнені в собі діти, замкнуті, мовчазні;
• діти, які мають руде волосся, повні чи худі;
• діти, які уникають певних місць у закладі освіти (наприклад, на перерві сидять у класі);
• діти, які часто не мають ні одного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками.
Як розпізнати агресора:
• якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших;
• виділяються зовнішністю, манерою поведінки, одягом;
• вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дітей та дорослих;
• не дуже гарно вчаться;
• мають досить велике коло друзів або однодумців та ін.
Як розпізнати спостерігача:
• діти з кола кривдника;
• однокласники;
• випадкові учні або ін..
Наслідки шкільного насилля
Наслідки булінгу можуть бути різноманітні. Їх жертви зазнають чимало страждань. Це і зниження самооцінки, поганий сон та апетит, тривожність, вживання алкоголю, паління, думки про самогубство та інші.
Жертви булінґу переживають важкі емоції – почуття приниження та сором, страх, розпач і злість. Булінґ вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:
§ неадекватне сприйняття себе – занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;
§ негативне сприйняття однолітків – відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули в школі;
§ неадекватне сприйняття реальності – підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози;
§ девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.
Відповідальність, яка чекає на булера.
Булінг, тобто моральне, або фізичне насильство, агресія, у будь-якій формі, або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, або вчинені відносно неповнолітнього, або вчинені з особливою жорстокістю-тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення малолітніми, або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, правопорушення, відповідальність за яке передбачено цією статтею - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником, або засновником закладу освіти - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
ІV. Дії керівника закладу
Керівник закладу освіти повинен довести до відома здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, працівників, батьків та інших учасників освітнього процесу щодо їх обов’язку повідомляти керівника закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб. Відповідно до такої заяви керівник закладу видає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб. Для прийняття рішення за результатами розслідування керівник закладу освіти створює наказом комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) та скликає засідання. До складу такої Комісії можуть входити педагогічні працівники, (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булера, керівник закладу та інші заінтересовані особи. Якщо Комісія визнала, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу освіти зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей.
У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого.
Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.
Потерпілий чи його/ї представник також можуть звертатися відразу до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Служб у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).
Процедура/послідовність кроків і реагування на зафіксовані прояви насильницької поведінки щодо учнів/дорослого у закладі освіти різними сторонами.
Дитина, яка стала свідком булінгу або акту насильницької поведінки:
ØМиттєво звернутися до будь-якого дорослого, який перебуває поблизу, з проханням допомогти зупинити ситуацію.
ØНевідкладно повідомити класного керівника/вихователя/вчителя спорту класу/групи про випадок, що стався, якщо інцидент зафіксований серед однокласників.
ØБрати участь у загальних подіях класу/групи за участі класного керівника/вихователя/вчителя спорту та психолога щодо врегулювання психологічно - емоційного клімату.
Працівник закладу освіти (класний керівник/вихователь/вчитель спорту та ін.), який став свідком булінгу або акту насильницької поведінки повинен:
ØМиттєво зупинити неприйнятні дії.
ØДізнатися імена та прізвища учасників події. Невідкладно повідомити педагогічного працівника/адміністрацію закладу освіти про зафіксований акт насилля, надати детальну інформацію про обставини ситуації.
ØВжити невідкладних дисциплінарних превентивних заходів: нагадати правила та наслідки їх порушення.
ØЗаспокоїти, розрадити, нормалізувати поведінку всіх учасників акту насильницької поведінки.
ØВизначити, чи цей випадок підпадає під визначення «булінг». Якщо цей акт насильницької поведінки не класифікується як булінг, провести розмову з учасниками події щодо її причин та запобігання такого в майбутньому. Якщо є проявом булінгу – тоді крок 3.
ØПровести розмову з класом/групи з метою нагадати про Антибулінгову програму та неприпустимість булінгу у коледжі.
ØУ той же день повідомити батьків суб’єкта і об’єкта булінгу про ситуацію під час особистої зустрічі.
ØУ той же день повідомити про ситуацію, що сталася, в батьківській групі з обмеженим доступом, без вказування імен і прізвищ учасників.
ØУ той же день повідомити психолога про випадок булінгу.
ØУ той же день зафіксувати випадок булінгу в Журналі щоденного обліку роботи психолога.
ØУ співпраці з психологом, керівником МО класних керівників/вихователів/вчителів спорту розробити план індивідуальної роботи для нормалізації психологічного клімату, а також провести індивідуальну роботу з учасниками акту насильницької поведінки.
ØУсі подальші дії педагогічного працівника, психолога та директора регулює Антибулінгова програма.
Кроки батьків:
Батьки дитини, яка поскаржилася на булінгову поведінку щодо неї:
ØПовідомити класного керівника/вихователя/вчителя спорту про скарги дитини і підозри на булінг, переконатися, що у коледжі зафіксований і мав місце випадок булінгу, про який розказує дитина.
ØОбговорити скарги дитини на випадок насильницької поведінки щодо неї під час особистої зустрічі з класним керівником/вихователем/вчителем спорту і психологом.
ØПоговорити з дитиною про неможливість проявів у коледжі та необхідність співпрацювати із психологом та класним керівником/вихователем/вчителем спорту до нормалізації психоемоційного стану дитини і психологічного клімату в класі/групі.
ØЗустрітися з психологом коледжу щодо усунення наслідків булінгу.
ØУ разі рекомендацій психолога звернутися до іншого психолога чи психотерапевта. У цьому випадку регулярно повідомляти психолога коледжу про етапи і результати роботи.
ØВідвідати щонайменше 2 зустрічі з психологом коледжу задля профілактики виникнення в подальшому таких випадків.
ØПостійно надавати й отримувати від класного керівника/вихователя/вчителя спорту зворотний зв’язок щодо емоційного стану дитини.
Батьки дитини, у якої зафіксували булінгову поведінку:
ØПрийти на зустріч із класним керівником/вихователем/вчителем спорту, психологом та отримати детальну інформацію стосовно проявів дитини та обставин ситуації, що склалася.
ØОзнайомитись із записом у Журналі щоденного обліку роботи практичного психолога та Антибулінговою програмою коледжу. У разі відмови витяг із журналу з описом ситуації надсилають на поштову адресу батьків рекомендованим листом чи на електронну пошту вказану у договорі. Політика конфліктів починає діяти з 4 етапу.
ØПоговорити з дитиною про неприпустимість булінгу у закладі освіти та необхідність співпрацювати зі психологом та класним керівником/вихователем/вчителем спорту до нормалізації психоемоційного стану дитини і психологічного клімату в класі/групі.
ØСпівпрацювати з психологом коледжу щодо усунення наслідків булінгу. Відвідати щонайменше 2 зустрічі з психологом задля профілактики виникнення в подальшому таких випадків.
ØЗвертатися до позашкільного психолога чи психотерапевта за рекомендацією психолога коледжу чи за власним бажанням. У такому разі регулярно повідомляти психолога про етапи та результати роботи.
ØПостійно надавати й отримувати від класного керівника/вихователя/вчителя спорту зворотний зв’язок щодо емоційного стану дитини.
Кроки психолога щодо роботи з усіма залученими учасниками булінгу:
ØУ той же день зафіксувати випадок булінгу в Журналі щоденного обліку роботи практичного психолога зі слів класного керівника/вихователя/вчителя спорту, дитини – об’єкту/суб’єкту булінгу, батьків, інших сторін учасників випадку булінгу.
ØУ співпраці з класним керівником/вихователем/вчителем спорту розробити план індивідуальної роботи з класом/групою для нормалізації психологічного клімату, а також провести індивідуальну роботу з учасниками акту насильницької поведінки.
ØПровести щонайменше 2 зустрічі з батьками обох сторін конфлікту щодо усунення наслідків та профілактичних заходів.
ØУ разі потреби, рекомендувати батькам звернутися до позашкільного психолога чи психотерапевта. У цьому випадку регулярно підтримувати контакт із позашкільними спеціалістами та обмінюватися інформацією, коригувати план індивідуальної роботи з учасниками акту насильницької поведінки.
ØВести спостереження за всіма учасниками булінгу, акумулювати та аналізувати інформацію від педагогічних працівників, батьків тощо до повного відновлення сприятливого психологічного клімату у класі/групі та емоційного стану дітей.
Кроки педагогів та психолога щодо роботи зі свідками/пасивними учасниками булінгу:
ØПровести розмову-нагадування з класом/групою щодо неприпустимості проявів булінгу і насильницької поведінки в коледжі.
ØПровести позапланові активності, під час яких діти проявляють себе з менш звичних сторін, мають змогу зблизитися та налагодити відносини.
Для успішного попередження та профілактики насильницької поведінки, в т.ч. булінгу, виконуються такі дії:
ØПедагогічні та технічні працівники коледжу здійснюють регулярний нагляд (моніторинг) у коридорах коледжу/гуртожитку і зонах спільного користування (спортивних спорудах).
ØОкремо визначені туалети для дітей різної статі, визначені окремо туалети для персоналу.
ØВ освітню програму включено профілактичні тренінги, психологічно-рольові ігри за темами толерантності, профілактики конфліктів та булінгу.
ØКласний керівник/вихователь/вчитель спорту постійно впливає на соціально-психологічний клімат класу/групи.
ØПсихолог коледжу веде регулярну корекційну роботу впродовж навчального періоду з класами/групами, окремими групами дітей, окремими дітьми щодо дотримання правил поведінки здобувачів освіти, толерантності, уникнення проявів насильницької поведінки.
ØПсихолог, відповідно до затвердженого плану роботи, досліджує психологічний клімат у класі/групі, групову динаміку, емоційний стан учнів, проводить соціометрію для отримання інформації про взаємовідносини серед дітей. Отриману інформацію використовує для формування та корегування роботи психолога з класом/групою.
ØПсихолог шляхом спостереження та аналізу розпізнає в учнів і працівників закладу освіти проблеми в міжособистісному спілкуванні адаптації до навчального колективу і надає їм своєчасну соціальну-психологічну допомогу.
ØКоледж проводить просвітницьку роботу з батьками щодо уникнення та розпізнавання насильницької поведінки до дитини.
ØНа початку навчального року кожний класний керівник/вихователь/вчитель спорту проводить заняття, присвячені профілактиці булінгу та насильству. На першому – знайомить із Антибулінговою програмою, на решті – опрацьовує з дітьми різні схеми дій у тій чи іншій ситуації.
ØНа початку навчального року (впродовж серпня) для працівників коледжу психолог і заступник директора з виховної роботи проводять ознайомчу зустріч щодо Антибулінгової програми коледжу і надають чіткі інструкції та роз’яснення стосовно протидії, реагування та профілактики насильницької поведінки у закладі освіти.
ØНа початку навчального року в батьківських групах класів/груп у соціальній мережі розміщується для ознайомлення короткий витяг з Антибулінгової програми коледжу.
ØУ жовтні на батьківських зборах відбувається просвітницький семінар для батьків для ознайомлення зі стратегіями батьківської поведінки в тих чи інших неприйнятних ситуаціях.
ØПсихолог постійно цікавиться інформацією про можливі інші профілактичні заходи, а також методи роботи як із кривдниками, так і з жертвами булінгу, проводять самостійно або запрошують зовнішніх спеціалістів для навчання персоналу коледжу практикам профілактики булінгу та роботи з випадками булінгу.
ØНа сайті закладу освіти розміщено Антибулінгову програму коледжу та Правила поведінки здобувачів освіти, які являють собою єдині правила для всіх учасників освітнього процесу.
V. Реагування та протидія булінгу
ПОРЯДОК
подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв
про випадки булінгу (цькуванню) в закладі
1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».
2. Цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькуванню).
3. Заявниками можуть бути здобувачі освіти, їх батьки/законні представники, працівники та педагогічні працівники закладу та інші особи.
4. Заявник забезпечує достовірність та повноту наданої інформації.
5. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:
Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
üсистематичність (повторюваність) діяння;
üнаявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
üдії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Подання заяви про випадки булінгу (цькуванню)
1. Здобувачі освіти, працівники та педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу, яким стало відомо про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого стали, або підозрюють його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб зобов’язані повідомляти керівнику закладу.
2. Розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу (цькування) здійснюється відповідно до поданих заявниками заяв про випадки булінгу (цькування) (далі – Заява).
3. Заяви, що надійшли на електронну пошту закладу отримує секретар, яка зобов’язана терміново повідомити керівника закладу та відповідальну особу.
4. Прийом та реєстрацію поданих Заяв здійснює відповідальна особа, а в разі її відсутності – особисто керівник закладу або його заступник.
5. Заяви реєструються в окремому журналі реєстрації заяв про випадки булінгу (цькування).
6. Форма та примірний зміст Заяви оприлюднюється на офіційному вебсайті закладу.
7. Датою подання заяв є дата їх прийняття.
8. Розгляд Заяв здійснює керівник закладу з дотриманням конфіденційності.
Відповідальна особа
1. Відповідальна особа призначається працівник закладу освіти з числа педагогічних працівників.
2. До функцій відповідальної особи відноситься прийом та реєстрація Заяв, повідомлення керівника закладу.
3. Відповідальна особа призначається наказом керівника закладу.
4. Інформація про відповідальну особу та її контактний телефон оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу.
Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування)
1. За результатами розгляду Заяви керівник закладу видає рішення про проведення розслідування випадків булінгу (цькування) із визначенням уповноважених осіб.
2. З метою розслідування випадків булінгу (цькування) уповноважені особи мають право вимагати письмові пояснення та матеріали у сторін.
3. Для прийняття рішення за результатами розслідування керівник закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) та скликає засідання.
4. Комісія створюється наказом керівника закладу.
5. До складу комісії можуть входити педагогічні працівники (у томі числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булера, керівник закладу та інші зацікавлені особи.
6. Комісія у своїй діяльності керується законодавством України та іншими нормативними актами.
7. Якщо Комісія визначила що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу освіти зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей.
8. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого.
9. Рішення Комісії приймаються більшістю її членів та реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.
10.Потерпілий чи його/її представник можуть звертатися відразу до уповноважених органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службу у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).
11.Батьки зобов’язані виконувати рішення та рекомендації Комісії.
Терміни подання та розгляду Заяв
1. Заявники зобов’язані терміново повідомляти керівнику закладу про випадки булінгу (цькування), а також подати Заяву.
2. Рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб видається протягом 1 робочого дня з дати подання Заяви.
3. Розслідування випадків булінгу (цькування) уповноваженими особами здійснюється протягом 3 робочих днів з дати видання рішення про проведення розслідування.
4. За результатами розслідування протягом 1 робочого дня створюється Комісія та призначається її засідання на визначену дату але не пізніше чим через 3 робочих дні після створення Комісії.
5. Керівник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей про кваліфікований Комісією випадок булінгу (цькування) протягом одного дня.
Реагування на доведені випадки булінгу
1. На основі рішення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), яка кваліфікувала випадок як булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, директор:
- повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
- забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування) (далі – Заходи).
2. Заходи здійснюються заступником директора з виховної роботи у взаємодії з практичним психологом та затверджуються директором закладу.
3. З метою виконання Заходів можна запроваджувати консультаційні години у практичного психолога, створювати скриньки довіри, оприлюднювати телефони довіри.
Відповідальність осіб причетних до булінгу (цькування)
1. Відповідальність за булінг (цькування) встановлена статтею 173 п.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення такого змісту:
«Стаття 173 п.4». Булінг (цькування) учасника освітнього процесу.
Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Неповідомлення директором закладу уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.
Алгоритм щодо попередження булінгу
1. Ознайомлення учасників освітнього процесу з нормативно-правовою базою та регулюючими документами щодо превенції проблеми насилля в освітньому середовищі.
2. Проведення зустрічей, круглих столів, семінарів, тренінгів із залученням представників правоохоронних органів, служб соціального захисту, медичних установ та інших зацікавлених організацій.
3. Запровадження програми правових знань у формі гурткової, факультативної роботи.
4. Організація роботи гуртків, факультативів із психології.
5. Створення інформаційних куточків для учнів із переліком організацій, до яких можна звернутися у ситуації насилля та правопорушень.
6. Ознайомлення учителів і дітей з інформацією про прояви насильства та його наслідки.
7. Батьківські збори – це форма організації спільної діяльності батьків, учителів, практичного психолога та соціального педагога, яка передбачає їх спілкування з метою обговорення актуальних питань навчання і виховання, ухвалення рішень.
8. Консультації - форма роботи з батьками, яка передбачає надання фахівцями психологічної служби допомоги батькам із різних проблем родинного виховання.
9. Педагогічний консиліум - форма спілкування учнів, учителів, фахівців психологічної служби навчального закладу та батьків, метою якої є цілісне, різнобічне вивчення особистості учня, вироблення єдиної педагогічної позиції; визначення головних напрямів удосконалення виховного процесу зусиллями вчителів, батьків, самого учня; тренінги спілкування, методики оволодіння аутотренінгом.
10. Для успішного попередження та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.
ПЛАН ЗАХОДІВ
ЩОДО ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ
НА 2025-2026 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
VІI. Додатки
У 2019 році набрали чинності норми закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який визначає поняття булінгу. Напередодні початку нового навчального року Міністерство юстиції України продовжує інформування в рамках кампанії #СтопБулінг.
Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, цькування) — це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Ознаки булінгу
Типовими ознаками булінгу є:
Øсистематичність (повторюваність) діяння;
Øнаявність сторін — кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
Øнаслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Види булінгу
Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими видами булінґу є:
Øфізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
Øпсихологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
Øекономічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
Øсексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
Øкібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).
Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу
Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом. Цькування — це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Наприклад, якщо друзі посварилися та побилися чи діти разом весело штовхалися, але одна із них впала і забилася — це не вважається булінгом. Проте, якщо однолітки на чолі з булером регулярно насміхалися, принижували або ховали та кидали речі дитини, штовхали, не вперше нецензурно обзивали та били, викладали в соцмережі непристойні чи відфотошоплені знімки дитини — потрібно негайно діяти.
Що робити, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу
Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину. Поговоріть з нею, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.
Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації. Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона, поліція).
Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання. Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.
У разі, якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається — повідомте поліцію.
Що робити, якщо ви стали свідком булінгу
Втрутитися і припинити цькування — булінг не слід ігнорувати.
Зайняти нейтральну позицію в суперечці — обидві сторони конфлікту потребують допомоги.
Пояснити, які саме дії вважаєте булінгом і чому їх варто припинити.
Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей.
Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.
Ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання.
Що робити, якщо ваша дитина агресор
Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки.
Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.
Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого настає відповідальність.
Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою.
Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять — агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.
Яка роль відведена педагогічним працівникам у запобіганні та протидії булінгу
Керівник закладу освіти зобов’язаний створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу. Крім того, керівник:
o розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
o розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування;
o вживає відповідних заходів реагування;
o забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
o повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
Також Закон зобов’язує педагогічних працівників негайно повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів.
Яка відповідальність за вчинення булінгу
До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність. Відтепер вчинення булінгу (цькування) стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.
Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.
У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
Булінг. Види та прояви булінгу
Булінг в навчальному середовищі (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Фізичний булінг – штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, небажані дотики, «сканування» тіла, нанесення тілесних ушкоджень тощо.
Економічний булінг – пошкодження, відбирання чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей тощо.
Психологічний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж тощо.
Сексуальний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у роздягальнях, поширення образливих чуток, погрози сексуального характеру, жарти тощо.
Кібербулінг– приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу Інтернет, цькування через соціальні мережі).
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
систематичність (повторюваність) діяння;
наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Типові риси учнів, схильних ставати булерами (за норвезьким психологом Д. Ольвеусом):
üвідчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів або учениць, переслідуючи власні цілі;
üімпульсивні; часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і вчителів);
üне виявляють співчуття до своїх жертв;
üзазвичай фізично сильніші за інших.
Типові риси потерпілих (жертви булінгу):
üполохливі, вразливі, замкнуті, соромливі; часто тривожні, невпевнені в собі, мають низьку самооцінку; схильні до депресії;
üчасто не мають жодного близького друга або близьку подругу та успішніше спілкуються з дорослими, ніж із однолітками;
üможуть бути фізично слабшими за своїх ровесників.
Типові риси спостерігачів:
üвідчуття провини;
üвідчуття власного безсилля;
üнебажання/нерозуміння власної ролі.
Ці риси є водночас і причиною, і наслідком булінгу.
Деякі психологи фіксують увагу не стільки на індивідуальних властивостях дитини, скільки на її місці в групі. Ті діти, які активно не включені в групові процеси, тримаються осібно, менш товариські, як правило, є аутсайдерами і їх (інколи більш обдарованих і талановитих) не люблять у групі. У таких випадках знаходиться хтось, хто бере на себе роль виконавця групової волі. У результаті виникає булінг.
Хто може бути жертвою булінгу:
üдіти, які не можуть захистити себе, фізично слабші за своїх однолітків;
üневпевнені в собі діти, замкнуті, мовчазні;
üдіти, які уникають певних місць у школі (наприклад, на перерві сидять у класі);
üдіти, які часто не мають ні одного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками;
üдіти, які відрізняються від інших будь-чим.
Хто може бути агресором або агресоркою:
üвони зазвичай фізично сильніші за інших;
üвиділяються зовнішністю, манерою поведінки, одягом;
üвони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дітей та дорослих;
üмають досить велике коло друзів або однодумців та ін.
Хто може бути спостерігачами:
üдіти з кола кривдника або кривдниці;
üоднокласники або однокласниці;
üвипадкові учні або учениці;
üвсі, хто бачить ситуацію булінгу.
Наслідки булінгу. Потерпілий або потерпіла (жертва булінгу)
– Замкнутість
– Страх
– Безсоння
– Низька самооцінка
– Агресія
– Погіршення здоров’я
– Тривожність
– Залежності
– Потрапляння під вплив
– Самотність
– Суїцидальні настрої та інші негативні наслідки
– Кривдник або кривдниця (Булер)
– Агресивна поведінка
– Прояви насильства
– Скоєння правопорушення
– Відторгнення колом друзів, однокласників
– Байдужість до почуттів інших
– Невміння спілкуватися спокійно
– Сприймається оточуючими, як агресор
– Постійне перебування в конфлікті
– Непорозуміння з батьками/педагогами
– Погіршення здоров’я та інші негативні наслідки
Несе адміністративну відповідальність:
§ Якщо є 16 років:
Штраф від 50 до 200 мінімумів доходів громадян (від 850 до 3 400 грн.)
Громадські роботи від 20 до 60 годин
§ Якщо до 16 років відповідальність несуть батьки, або особи які їх замінюють, а саме:
Штраф від 50 до 200 мінімумів доходів громадян (від 850 до 3 400 грн.)
Громадські роботи від 20 до 60 годин
Спостерігачі
Некомфортне оточуюче середовище
Небезпечне освітнє середовище
Втрата довіри
Втягнення в ситуацію насильства
Втягнення в ситуацію булінгу
Пригнічений стан
Погіршення здоров’я та інші негативні наслідки
Почуття провини
Депресія
Рекомендації, як протистояти булінгу
Здається, це відбувається зі мною. Що мені робити?
Поговори з дорослим, якому ти довіряєш. Це можуть бути батьки, вчитель або спортивний тренер, шкільний психолог, медіатор, старший брат/старша сестра, інші родичі. Ти не повинен/повинна протистояти наодинці.
Якщо тобі важко говорити, напиши про те, що відбувається, та надішли дорослому, якому довіряєш електронною поштою або месенджером.
Можна попросити батьків поговорити з батьками кривдника або кривдниці. Це часто допомагає вирішити проблему.
Дій сміливо, тримай голову високо, дивись кривднику або кривдниці у вічі, навіть якщо почуваєшся невпевнено. Мова твого тіла має нести інший меседж.
Ігноруй глузування та йди від кривдників. Змусь їх думати, що тобі цілком байдуже. Часто глузування закінчуються, коли агресори не отримують уваги або реакції.
Керуй своїми емоціями. Відчувати гнів та засмучуватись – нормально, але це надає більшої сили кривдникові або кривдниці. Багатьом допомагає рахувати до десяти, глибоко дихати або виписувати гнівні слова на папір. До того ж, ці навички стануть корисними протягом всього життя.
Намагайся бути серед людей, особливо на перервах та під час обіду. Уникай відлюдних «кутків» та місць, де зазвичай відбувається цькування.
Тримайся поруч з приятелями, які можуть захистити тебе. Подумай, на кого ти можеш розраховувати, а хто може розраховувати на тебе у подібній ситуації.
Якщо тебе фотографують або глузують у роздягальнях, не заходь туди разом із кривдниками.
Якщо ситуація дійшла до фізичної розправи, крадіжок або пошкодження речей, звертайся до поліції.
Не застосовуй силу або булінг у відповідь. Це лише погіршить ситуацію та може призвести до більш серйозних наслідків.
Якщо ти бачиш, що хтось інший страждає від булінгу, не мовчи. Пропонуй допомогу та клич дорослих.
А якщо це робить мій друг або подруга?
Якщо це робить друг або подруга (друзі), навіть під виглядом жартів, відмовляйся від цих стосунків. Вони самостверджується за твій рахунок. Може здаватися, що ти залишишся цілком один чи одна, але зовсім скоро у тебе з’явиться нове коло спілкування.
А якщо це відбувається в мережі Інтернет?
Неприємні повідомлення, коментарі, посилання на твій профіль у глузливих постах – це різновид булінгу (кібербулінг). Блокуй тих людей, які ображають тебе в Інтернеті або через мобільний телефон. Функція блокування є в електронній пошті, усіх соціальних мережах, смс та дзвінках мобільного. Також можна поскаржитися на сторінку кривдника або кривдниці адміністрації соцмережі. Якщо ти не знаєш, як це зробити, запитай у старших.
Не відправляй нікому інтимних зображень та повідомлень, за які ти можеш відчути сором. Навіть якщо це твій хлопець/твоя дівчина, кому ти довіряєш. Пам’ятай, все що ти робиш в Інтернеті, залишається у кіберпросторі, навіть коли ми видаляємо інформацію. Це може стати джерелом для кібербулінгу.
Як покращити самопочуття та підвищити впевненість?
Пам’ятай, це не твоя провина. Ти не повинен/повинна соромитися того, що відбувається. Ніхто не заслуговує цькувань, і ніщо не виправдовує булінгову поведінку.
За даними міжнародних організацій, в Україні з булінгом стикаються 67% дітей. Багато відомих та успішних людей страждали від цього у дитинстві. Якщо ти знаєш дорослих, які пережили булінг, обов’язково поговори з ними.
Приєднуйся до груп, які пропонують цікаві активності та дозволяють проявляти себе. Це може бути туристичний гурток, редакція газети, шкільний парламент, ансамбль тощо. Зміна діяльності та коло однодумців покращать самопочуття та підвищать самооцінку.
Займайся творчістю – танцюй, співай, малюй, фотографуй, майструй – роби все, що приносить тобі задоволення та робить щасливішим/щасливішою.
Займайся фізичними вправами. Це підвищує тонус та рівень енергії. Отже, ти неодмінно почуватимешся краще як фізично, так і морально.
Знаходь час на відпочинок та достатньо спи. Розслаблення потрібне нашому тілу, мозку та психіці. Це допоможе тобі почуватися спокійніше та впевненіше.
Будь собою! Не дозволяй думкам однієї людини чи групи людей пригнічувати твою особистість.
Не підлаштовуйся та проявляй себе.
Для взаємодії із кривдником або кривдницею можна задати наступні запитання:
«Я не розумію для чого ти це сказав/сказала (зробив/зробила і т.д.)?»
Якщо кривднику спокійно ставити це запитання, то він/вона може розгубиться і припинить свої напади. Як правило, кривдник або кривдниця не зможе чітко відповісти, для чого він/вона це робить.
«Чому ти це визначив/визначила?»
Якщо, наприклад, дитину називають «недотепою», то поставити таке запитання:
«Чому ти визначив/визначила, що я не вмію цього робити?»
«Що тобі заважає?»
Наприклад, «Що тобі заважає відійти та зайнятися своїми справами?», «Що тобі заважає вчитися так само гарно, як і я?», «Що тобі заважає звернутися до мене за допомогою замість того, щоб заздрити?» тощо.
Як розпізнати дитину, яка стала жертвою булінгу?
Дитина навряд чи розповість вам про те, що її булять. Тому уважно придивіться до її поведінки та можливих зовнішніх ознак булінгу:
образливі або принизливі відео у соціальних мережах (кібербулінг)
поламані іграшки і особисті речі
брудний або розірваний одяг
розірвані зошити та підручники
жувальна гумка у волоссі
забруднений крейдою одяг
інші ознаки фізичних знущань
docs.google.com/document/d/1qD_yrq3XAipuBbfCfGGEl0eJg5zE8m77/edit docs.google.com/document/d/1qD_yrq3XAipuBbfCfGGEl0eJg5zE8m77/edit |
 Контакти
Адреса:
м. Львів, вул. Кн. Ольги,1 Дмитрів Мар'яна Богданівна  |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 БОКСЕРИ КОЛЕДЖУ – ПЕРЕМОЖЦІ ТА ПРИЗЕРИ МІЖНАРОДНИХ І ВСЕУКРАЇНСЬКИХ ЗМАГАНЬОЛЬГА ПИЛИПЧУК – СРІБНА ПРИЗЕРКА ЧЕМПІОНАТУ ЄВРОПИ!ВЛАДИСЛАВ ЖЕЛЕЗНОВ – ПЕРЕМОЖЦЬ ВІДБІРКОВОГО ТУРНІРУ ДЛЯ УЧАСТІ У ЧЕМПІОНАТІ ЄВРОПИ З БОКСУ!БОКСЕРИ КОЛЕДЖУ – ПЕРЕМОЖЦІ ТА ПРИЗЕРИ ВІДКРИТОГО ЧЕМПІОНАТУ УКРАЇНИ ФСТ «СПАРТАК»ВИХОВАНЦІ ВІДДІЛЕННЯ БОКСУ - ПЕРЕМОЖЦІ ТА ПРИЗЕРИ ТУРНІРУ ПРИСВЯЧЕНОМУ ПАМʼЯТІ П.Р. ПОПОВИЧАЯКИМЕЦЬ ТЕТЯНА - СРІБНА, ГУШТИК ВЛАДИСЛАВ ТА ГУСЄВ МАКСИМ - БРОНЗОВІ ПРИЗЕРИ ЧЕМПІОНАТУ УКРАЇНИОЛЬГА ПИЛИПЧУК - ЧЕМПІОНКА УКРАЇНИ 2025 З БОКСУ СЕРЕД ЕЛІТИ |
 МІЖНАРОДНІ СТАРТИ У RAČICE: УСПІХИ УКРАЇНСЬКИХ ВЕСЛУВАЛЬНИКІВ!ВЕСЛУВАЛЬНИКИ КОЛЕДЖУ ЗАВОЮВАЛИ 28 МЕДАЛЕЙ НА ЧЕМПІОНАТІ УКРАЇНИ СЕРЕД ЮНАКІВ ТА ДІВЧАТ!ДОСЯГНЕННЯ ВИХОВАНЦІВ ВІДДІЛЕННЯ ВЕСЛУВАННЯ НА ЧЕМПІОНАТІ УКРАЇНИ СЕРЕД ДОРОСЛИХ ІЛЛЯ ГОРЛОВ – ЧЕМПІОН УКРАЇНИ, КСЕНІЯ ЄРОШЕНКОВА – НА ІІ МІСЦІ!Випускниця коледжу Валерія Терета - бронзова призерка чемпіонату світу 2024 з веслування!ВИХОВАНЦІ ВІДДІЛЕННЯ ВЕСЛУВАННЯ - ПЕРЕМОЖЦІ ТА ПРИЗЕРИ ЧЕМПІОНАТУ УКРАЇНИ СЕРЕД ЮНАКІВ ТА ДІВЧАТВипускниця Валерія Терета – срібна призерка Євро-2024 з веслування! |
 РЕЗУЛЬТАТИ ВИХОВАНЦІВ КОЛЕДЖУ НА ЧЕМПІОНАТІ УКРАЇНИ З ВІЛЬНОЇ БОРОТЬБИ U-17СУМНІ НОВИНИ З ФРОНТУ - ЗАГИНУВ ВИПУСКНИК 2015 Р. ВОЛОДИМИР ВОЙЦЕХОВСЬКИЙЄГОР ГОРОХ - ПЕРЕМОЖЕЦЬ ПРЕСТИЖНОГО МІЖНАРОДНОГО ТУРНІРУ З ВІЛЬНОЇ БОРОТЬБИ РЕЗУЛЬТАТИ ВИХОВАНЦІВ КОЛЕДЖУ НА ЧЕМПІОНАТІ УКРАЇНИ З ВІЛЬНОЇ БОРОТЬБИ U-23 ВІЧНА ШАНА ГЕРОЮ: ІВАН САДОВИЙ, ВИПУСКНИК КОЛЕДЖУРЕЗУЛЬТАТИ ВИХОВАНЦІВ КОЛЕДЖУ НА ЧЕМПІОНАТІ УКРАЇНИ U-13 З ВІЛЬНОЇ БОРОТЬБИ РЕЗУЛЬТАТИ ВИХОВАНЦІВ КОЛЕДЖУ НА ЧЕМПІОНАТІ УКРАЇНИ U-16 З ВІЛЬНОЇ БОРОТЬБИ |
 ТРІУМФ ВЕЛОСИПЕДИСТІВ КОЛЕДЖУ НА ЧЕМПІОНАТІ УКРАЇНИ ТРІУМФ ВИХОВАНЦІВ ЛФКС НА КУБКУ УКРАЇНИ З ВЕЛОСПОРТУ НА ТРЕКУ!РЕЗУЛЬТАТИ СПОРТСМЕНІВ КОЛЕДЖУ НА ЧЕМПІОНАТІ УКРАЇНИ З ВЕЛОСПОРТУ НА ШОСЕ РЕЗУЛЬТАТИ ЧЕМПІОНАТУ УКРАЇНИ НА ВІДКРИТОМУ ТРЕКУ СЕРЕД ЧОЛОВІКІВ ТА ЖІНОКОЛЕГ СМОЛИНЕЦЬ — ТРЕТІЙ НА TROFEE VAN VLAANDEREN JUNIORS У БЕЛЬГІЇ! ЗАГИНУВ КИРИЛО ВИНОКУРОВ - ВИПУСКНИК 2020 р. ВІДДІЛЕННЯ ВЕЛОСПОРТУ РЕЗУЛЬТАТИ ВЕЛОСИПЕДИСТІВ КОЛЕДЖУ НА ЧЕМПІОНАТІ УКРАЇНИ З БАГАТОДЕННОЇ ГОНКИ МЕДІСОН СЕРЕД ЧОЛОВІКІ |
 ВИХОВАНЦІ КОЛЕДЖУ – ВОЛОДАРІ СУПЕРКУБКА З ВОДНОГО ПОЛОУЧНІ ВІДДІЛЕННЯ ВОДНОГО ПОЛО – ЧЕМПІОНИ ТА ПРИЗЕРИ ЧЕМПІОНАТУ УКРАЇНИ!КОМАНДА ВОДНОГО ПОЛО - ЧЕМПІОНИ УКРАЇНИ СЕРЕД ЮНІОРІВУЧНІ ТА ВИПУСКНИКИ КОЛЕДЖУ ВІДДІЛЕННЯ ВОДНОГО ПОЛО СТАЛИ ПЕРЕМОЖЦЯМИ ЛІГИ НАЦІЙВихованці відділення водного поло - чемпіони України серед юніорів 2007 р.н. та молодших Учні відділення водного поло - чемпіони України! ІІ місце учнів коледжу на міжнародному турнірі з водного поло |
 ПЕРЕМОГА КОМАНДИ КОЛЕДЖУ У 5 ТУРІ ЧЕМПІОНАТУ УКРАЇНИ ДВІ ПЕРЕМОГИ КОМАНДИ КЗ ЛОР ЛФКС У 1/8 ФІНАЛУ КУБКА УКРАЇНИ З ГАНДБОЛУПЕРЕМОГА КОМАНДИ КЗ ЛОР «ЛФКС» У ЧЕМПІОНАТІ УКРАЇНИ З ГАНДБОЛУ ГАНДБОЛІСТКИ КОЛЕДЖУ - БРОНЗОВІ ПРИЗЕРКИ ЧЕМПІОНАТУ ЄВРОПИ ДІВЧАТА-ГАНДБОЛІСТКИ ВИБОРОЛИ ЗОЛОТО ЧЕМПІОНАТУ УКРАЇНИ ВИХОВАНКИ КОЛЕДЖУ - ЧЕМПІОНКИ УКРАЇНИ З ГАНДБОЛУ СЕРЕД ДІВЧАТ 2010-2011 р.н. ВИХОВАНКИ ВІДДІЛЕННЯ ГАНДБОЛУ - БРОНЗОВІ ПРИЗЕРКИ ВСЕСВІТНЬОЇ ГІМНАЗІАДИ! |
 КСЕНІЯ КОСОЛАПОВА – БРОНЗОВА ПРИЗЕРКА ЧЕМПІОНАТУ УКРАЇНИ! ОЛЬГА ЛЕПСЬКА ТА ЮЛІЯ ІСАЧЕНКО – ЧЕТВЕРТІ НА ЧЕМПІОНАТІ ЄВРОПИ СЕРЕД ДОРОСЛИХ З КУЛЬОВОЇ СТРІЛЬБИОЛЬГА ЛЕПСЬКА - БРОНЗОВА ПРИЗЕРКА ЧЕМПІОНАТУ ЄВРОПИ З КУЛЬОВОЇ СТРІЛЬБИ ЮЛІЯ ІСАЧЕНКО – ПРИЗЕРКА ЧЕМПІОНАТУ ЄВРОПИ U-18 ТА РЕКОРДСМЕНКА ЄВРОПИСТУДЕНТКА КОЛЕДЖУ ОЛЬГА ЛЕПСЬКА — ПРИЗЕРКА МІЖНАРОДНОГО ТУРНІРУ H&N CUP 2026ОЛЬГА ЛЕПСЬКА ТА ЮЛІЯ ІСАЧЕНКО – НА П’ЄДЕСТАЛІ ЧЕМПІОНАТУ УКРАЇНИ З КУЛЬОВОЇ СТРІЛЬБИОЛЬГА ЛЕПСЬКА - ЧЕМПІОНКА УКРАЇНИ З КУЛЬОВОЇ СТРІЛЬБИ |
 УСПІХИ ЛЕГКОАТЛЕТІВ НА ЧЕМПІОНАТАХ УКРАЇНИ СЕРЕД ДОРОСЛИХ ТА МОЛОДІ ЗОЛОТО, СРІБЛО ТА ОСОБИСТІ РЕКОРДИ: УСПІХИ ЛЕГКОАТЛЕТІВ КОЛЕДЖУ НА ЧЕМПІОНАТІ УКРАЇНИНАГОРОДИ ВИХОВАНЦІВ КОЛЕДЖУ НА ЧЕМПІОНАТІ УКРАЇНИ З ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ U-16 ПЕРЕМОГИ ТА ОСОБИСТІ РЕКОРДИ ЛЕГКОАТЛЕТІВ КОЛЕДЖУ НА ЧЕМПІОНАТАХ УКРАЇНИУСПІШНИЙ ВИСТУП ЛЕГКОАТЛЕТІВ КОЛЕДЖУ НА КОМАНДНОМУ ЧЕМПІОНАТІ УКРАЇНИ У ПРИМІЩЕННІПАВЛО МЕЛЬНИК – ЧЕМПІОН МЕМОРІАЛУ ДЕМ’ЯНЮКА СЕРЕД ЮНІОРІВ!РЕЗУЛЬТАТИ ВИХОВАНЦІВ КОЛЕДЖУ НА ЧЕМПІОНАТІ УКРАЇНИ З ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ |
 ВИПУСКНИКИ КОЛЕДЖУ – СРІБНІ ПРИЗЕРИ КУБКА НАЦІЙ З САННОГО СПОРТУ!ГОРБАЧУК ЄЛИЗАВЕТА - СРІБНА ПРИЗЕРКА ЧЕМПІОНАТУ ЄВРОПИ СЕРЕД КАДЕТІВ УСПІХИ САНКАРІВ НА ЧЕМПІОНАТАХ ЄВРОПИ ТА НА ЕТАПІ РОЗІГРАШУ КОНТИНЕНТАЛЬНОГО КУБКА САНКАРІ КОЛЕДЖУ - У ТОП 6 КОМАНДНОЇ ЕСТАФЕТИ ЗИМОВИХ ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР ПАМʼЯТЬ - ЦЕ НЕ ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛВИХОВАНЦІ КОЛЕДЖУ - УЧАСНИКИ ЗИМОВИХ ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР 2026НА ШЛЯХУ ДО МІЛАНА ТА КОРТІНА-Д’АМПЕЦЦО: П’ЯТЕРО ВИХОВАНЦІВ КОЛЕДЖУ ЗДОБУЛИ ОЛІМПІЙСЬКІ ЛІЦЕНЗІЇ |
 Ірина Романчук відновилася після важкої травмиНаталія Городній – бронзовий призер чемпіонату світу… через 13 років після змаганьРоманчук у Котбусі травмуваласяРоманчук краща у стрибкуІрина Романчук – бронзова лауреатка Кубку УкраїниРоманчук у Москві за крок від медалейІрина Романчук виграла Кубок Барбурки |
 АЛЄШНІКОВ ЄВГЕН ТА КОРЕЦЬКИЙ НАЗАР - У ТОП 8 НА ЧЕМПІОНАТІ УКРАІНИ ЗІ СТРІЛЬБИ З ЛУКА ДАРʼЯ КОВАЛЬ - ЧЕМПІОНКА ЄВРОПИ ЗІ СТРІЛЬБИ З ЛУКА У СКЛАДІ ЗБІРНОЇ КОМАНДИ УКРАЇНИ ДАР’Я КОВАЛЬ – ЧЕМПІОНКА УКРАЇНИ ЗІ СТРІЛЬБИ З ЛУКАДАР’Я КОВАЛЬ – СРІБНА ПРИЗЕРКА КУБКА УКРАЇНИ ЗІ СТРІЛЬБИ З ЛУКАДАР’Я КОВАЛЬ – БРОНЗОВА ПРИЗЕРКА ЧЕМПІОНАТУ СВІТУ ЗІ СТРІЛЬБИ З ЛУКААЛЄШНІКОВ ЄВГЕН - БРОНЗОВИЙ ПРИЗЕР ЧЕМПІОНАТУ УКРАЇНИ U-15УСПІХИ ВИХОВАНЦІВ КОЛЕДЖУ НА ЧЕМПІОНАТІ УКРАЇНИ ЗІ СТРІЛЬБИ З ЛУКА |
 ВРАЖАЮЧІ РЕЗУЛЬТАТИ НА ЧЕМПІОНАТІ УКРАЇНИ З СУЧАСНОГО П’ЯТИБОРСТВА! ОЛЕГ РИБАК - ЧЕМПІОН ЄВРОПИ ОЛЕГ РИБАК – ЧЕМПІОН СВІТУ З СУЧАСНОГО П’ЯТИБОРСТВАОЛЕГ РИБАК - ЧЕМПІОН ЄВРОПИ U-19 З СУЧАСНОГО ПʼЯТИБОРСТВА!СТУДЕНТ І КУРСУ ОЛЕГ РИБАК - ЧЕМПІОН ЄВРОПИ З СУЧАСНОГО ПʼЯТИБОРСТВА СЕРЕД ЮНІОРІВ У КОМАНДНОМУ ЗАЛІВИПУСКНИК КОЛЕДЖУ, П’ЯТИБОРЕЦЬ ЮРІЙ КОВАЛЬЧУК – ВІЦЕЧЕМПІОН ЄВРОПИОдинадцятикласник Олег Рибак – чемпіон України з сучасного п’ятиборства |
 РЕЗУЛЬТАТИ ВИХОВАНЦІВ КОЛЕДЖУ НА ЧЕМПІОНАТІ ЄВРОПИ З ФЕХТУВАННЯ СЕРЕД КАДЕТІВ ТА ЮНІОРІВ ЄЛИЗАВЕТА ГОРБАЧУК - БРОНЗОВА ПРИЗЕРКА ЧЕМПІОНАТУ ЄВРОПИ УСПІШНИЙ ВИСТУП ФЕХТУВАЛЬНИКІВ НА ВСЕУКРАЇНСЬКИХ ЗМАГАННЯХ «ЛІГА МИРОНЮКА» ДАНІЇЛ МАТЯШ — БРОНЗОВИЙ ПРИЗЕР ЧЕМПІОНАТУ УКРАЇНИ З ФЕХТУВАННЯ СЕРЕД ЮНІОРІВУСПІХИ ВИХОВАНОК КОЛЕДЖУ НА ЕТАПІ КУБКУ ЄВРОПИ З ФЕХТУВАННЯ ГОРБАЧУК ЄЛИЗАВЕТА — БРОНЗОВА ПРИЗЕРКА КОМАНДНОГО ЗАЛІКУ ЕТАПУ КУБКА ЄВРОПИ СЕРЕД КАДЕТІВУСПІХ НАШИХ ФЕХТУВАЛЬНИЦЬ НА ЧЕМПІОНАТІ УКРАЇНИ! |
 ЛФКС-Карпати U-13 — переможці Кубок Легенд Карпат 2026 Весна!ЛФКС-Карпати U-16 — переможці Gold League турніру Utmost Cup 2026!ЛФКС-Карпати U-15 — бронзові призери ELITE CUP UA 2026ЛФКС-Карпати U-14 — бронзові призери Кубка Легенд Карпат 2026ЛФКС-Карпати U-16 стартують у Всеукраїнському турнірі Utmost Cup (Вінниця)ЛФКС-Карпати U-15 на Всеукраїнському турнірі ELITE CUP UAУчні відділення футболу ЛФКС завершили виступи у плей-оф зимових турнірів |
 УЧНІ КОЛЕДЖУ ПРЕДСТАВИЛИ СВОЇ СТАРТАПИ НА JUNIOR EXPO 2026Звіт тижня іноземних мов 2026ЛЬВІВСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ СПОРТУ – ПЕРШИЙ У РЕЙТИНГУ СЕРЕД ФАХОВИХ КОЛЕДЖІВ СПОРТИВНОГО ПРОФІЛЮ Тиждень української мови 2026ВІТАЛІЙ ЛИХОГЛЯД - БРОНЗОВИЙ ПРИЗЕР КУБКА ЄВРОПИ СЕРЕД КАДЕТІВ U-18 З ДЗЮДО День безпечного Інтернету 2026МАР´ЯНА ДМИТРІВ ОЧОЛИЛА ЛЬВІВСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ СПОРТУ |
 |
Copyright Львівський фаховий коледж спорту. Усі права застережено. Створення сайту: www.pologroup-soft.com |
 |