53 років1971 - 2024
ГоловнаКонтактиКарта СайтуEnglish

Футбол : Володимир Безуб’як: «П’яте місце – це зовсім не те, на що ми розраховували»


16 – річних вихованців Львівського училища фізичної культури – гравців команди футболу «УФК – Карпати» у фінальному турнірі цьогорічного сезону Дитячо-юнацької футбольної ліги України спіткала прикра невдача: набравши у трьох іграх групового етапу 6 очок, вони не вийшли з групи, поступившись за додатковими показниками одноліткам ФК «Дніпро» та донецького «Шахтаря». У підсумку «зелено-білі» посіли п’яте місце. Своїми враженнями від турніру, матчі якого відбулися на зелених полях НТБ ФК «Металург» у Запоріжжі, з Інформаційним центром ФК «Карпати» поділився старший тренер «академіків» Володимир Безуб’як.
«Дуже прикро вилітати з турніру у такий спосіб. Та особливо мені образливо за хлопців. Вони насправді відіграли в усіх без винятку матчах на хорошому рівні. Тому у мене до них немає ніяких претензій навіть попри результат, який нас однозначно не може задовольнити. П’яте місце – це зовсім не те, на що ми розраховували, а головне, на що заслужили. Вважаю, що ми нічим не поступалися усім тим командам без винятку, що грали у півфіналі.
Група нам дісталася рівна і кожна з команд мала свої футбольні козирі, за рахунок яких розраховувала вийти у півфінальну стадію. Навіть «Зміна-Оболонь», яка в підсумку програла усі три матчі, виявилася достатньо міцним горішком. Зокрема, в першому турі проти «Шахтаря» кияни показали дуже хорошу команду гру. Так, можливо, за індивідуальною майстерністю вони поступалися решті, але колективні дії у них добре налагоджені. І якби в першому таймі з донеччанами вони реалізували свої моменти, а вони мали три стовідсоткові нагоди забити, то ще не відомо, якою була б їхня турнірна доля. А так по перерві вони пропустили три голи і в підсумку програли 1:4.
Ми також першу гру програли «Дніпру» через те, що не реалізували свої шанси. Загалом гра була рівною, про такі поєдинки кажуть, що вони були нічийними. Я також вважаю, що на поразку ми не заслужили, а дніпряни на перемогу не награли. Але футбол якраз і цікавий свою алогічністю. От і в тій грі ми пропустили гол, який привезли самі собі і в результаті розпочали з поразки 0:1. А такі швидкоплинні турніри починати з програшу не можна – сам себе, як то кажуть, заганяєш в кут. Щоб вийти далі, треба вигравати обидва матчі, що залишаються, а перемагати на замовлення, тим більше в юнацькому віці, дуже важко. Втім, нам в даному випадку вдалося це зробити. Але в підсумку ми все одно залишилися за бортом півфіналу. Зізнаюся, у мене в самого сльози виступили на очах, а дехто з хлопців просто розплакався. Особливо прикро, що вилетіли з групи, демонструючи насправді хороший рівень футболу. 
Я вже казав, що з «Дніпром» у нас не склалося з реалізацією. Значно краще в цьому плані ми відіграли другу гру зі «Зміною-Оболонь». Початок, щоправда, пройшов у рівній боротьбі. Обидві команди грали в середньому темпі, що стало наслідком втоми після першого туру, а грали ми два дні поспіль. Але поступово увійшли в гру і десь з середини першого тайму почали виникати моменти. Ми грали гостріше і першими забили. Хвилин за п’ять до перерви розіграли хорошу комбінацію, яку влучним ударом на виконання з гострого кута завершив Данило Сікан. Кияни могли до перерви зрівняти, але їхній гравець не розпорядився як слід м’ячем.
Гол нам таки забили, сталося це в середині другого тайму. Пропустили ми з пенальті, якого не повинно було бути. Не буду заперечувати, в тому епізоді контакт м’яча з рукою мав місце, але ж гри рукою в тому злощасному епізоді зі сторони нашого захисника не було й близько. Круглий потрапив у руку, яка була в природному положенні, а удар нанесли з метра – як можна було прибрати руку? До того ж ніякої небезпеки нашим воротам не було й близько. Але що поробиш, арбітр вказав на 11-метрову позначку. До речі, цілком ймовірно, що саме цей пенальті і не дозволив нам вийти у півфінал.
За рахунку 1:1 ми ледь не пропустили ще один м’яч. Але останні десять хвилин гри були повністю за нами. Що не може не тішити, підсилили гру нашої команди заміни. І саме один з тих, хто вийшов на заміну – Мирон Бідний – забив два голи в самому кінці матчу. Втім, ще раніше ми мали три моменти. Але Калінчук примудрився головою в порожні ворота не влучити, потім Сікан не реалізував вихід один на один і він же після прострілу Лісовика з кількох метрів пробив вище воріт. Однак в самому кінці Сікан виправив свої помилки: протягнув круглого і віддав передачу. Замикати простріл летіло одразу троє наших гравців і вони ледь не «запороли» момент. Та все ж встигли розібратися і Бідний, обігравши захисника, розстріляв ворота. А вже в компенсований час Губицький виконав простріл, а Бідний його замкнув і ми виграли 3:1.
Останній матч у групі ми проводили проти «Шахтаря» і нам треба було не просто вигравати, а робити це з різницею в два м’ячі. Адже в іншому матчі «Дніпро» грав проти київської «Зміни-Оболонь» і зрозуміло було, що дніпряни виграють з потрібним рахунком. Не хочу нічого казати, але судіть самі: «Дніпро», аби стовідсотково гарантувати собі місце у півфіналі треба було вигравати в чотири м’ячі і вже на 25-й хвилині рахунок був саме 4:0 на їхню користь. Далі в цій грі жодного голу забито більше не було. Думаю, тут усе зрозуміло, в який саме футбол грали ці команди.
Але ми знали, що там буде саме так, тому налаштовували себе на те, що треба вигравати у «Шахтаря» з потрібним нам рахунком. Одразу скажу, що виконати до кінця це завдання нам не вдалося. Але незважаючи ні на що, я залишився дуже задоволений грою як команди загалом, так і кожного з гравців зокрема.
Упродовж обох таймів ми як мінімум нічим не поступалися «гірникам», а за створеними гольовими моментами навіть мали перевагу. Зокрема, вже на перших секундах мав відкривати рахунок Сікан, який вийшов сам на сам, але воротарю гренадерський зріст допоміг перехопити м’яч. Гра йшла на зустрічних атаках, а першими забили ми: гостра передача верхом від Данилюка і Сікан головою робить рахунок 1:0. Мали ще забити, було в нас кілька моментів. Найкращу нагоду змарнував Наконечний. Із забійної позиції він наносив удар злету у дотик, але підвела техніка – не влучив як слід по м’ячу. Ми до перерви більше не забили, а от «Шахтар» забив, причому двічі. Спочатку був шалений удар метрів з 30-ти – м’яч влучив у дальню «дев’ятку» і від штанги влетів до сітки. А потім на рівному місці «обрізався» наш центральний оборонець Слічний і маємо 1:2. 
В перерві я сказав хлопцям, що коли ми так будемо грати й надалі, то все буде добре. Хлопці мене почули і в другому таймі ми показали свою кращу гру в сезоні. Спочатку, щоправда, ніяк не виходило забити. Але нереалізовані моменти тільки ще більше розізлили команду і у відкритому футболі ми таки зуміли відігратися: розіграли комбінацію і з правого боку Сікан пробив в дальній кут – 2:2. А за п’ять хвилин до кінця ми забили шикарний по виконанню гол! Розіграли кутовий і віддали круглого на лінію штрафного майданчика: Гудзинський першим дотиком прийняв м’яча на груди, а другим пробив – м’яч, потрапивши в поперечину, влетів у ворота!.. Повірте, такі голи і в дорослому футболі дуже рідко зустрічаються. Ми виграли з рахунком 3:2, але цього виявилося недостатньо, аби вийти у півфінал.
Перед грою за п’яте місце з командою Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного були певні побоювання щодо психологічного стану хлопців. Все ж команда в драматичній боротьбі залишилася за межами півфіналу, а грати треба було вранці наступного дня. Боявся, що в них не вистачить емоцій. Але нічого, ми поговорили і домовилися, що треба турнір завершити перемогою. Напевне, додала мотивації й присутність на грі тренера юнацької збірної України U-16 Олега Кузнецова. Він, до речі, дивився майже усі наші матчі і перед нашим від’їздом сказав, що окрім Сікана, який грає за збірну в основному складі, на наступний збір викличе ще чоловік п’ять з нашої команди. Мені він назвав кого саме, але я наразі ніяких прізвищ не хочу називати, бо це невідомо як вплине на хлопців. Чомусь більшість з них, коли стають збірниками чогось чи когось, то одразу змінюють своє ставлення до роботи.
Ну а щодо гри за п’яте місце, то ми її виграли набагато легше, ніж можна було передбачити. Щоправда, в першому таймі забили тільки один гол, але зате в другому аж три. І тільки коли стало 4:0, ми пропустили один м’яч. Причому в тому епізоді не обійшлося без везіння для суперника – м’яч залетів до сітки після рикошету. Але то таке... Коли гра закінчилася, я ще раз подумав, що ми мали бути набагато вище, ніж на п’ятій позиції», – розповів Володимир Йосипович.
 
За матеріалами www.fckarpaty.lviv.ua
  
Контакти
Адреса:

м. Львів, вул. Кн. Ольги,1
тел: (032) 238 27 92
факс: 238 27 93

Директор:

Окопний Андрій Михайлович,

Кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент













History of Ukrainian State


Футбол

Футбол

8 тур ДЮФЛУ: результати матчів відділення футболу – ЛФКС-КАРПАТИЛФКС-КАРПАТИ U-13 повернулися з "Utmost Cup"7 тур ДЮФЛУ: результати матчів відділення футболу – ЛФКС-КАРПАТИ6 ТУР ДЮФЛУ: РЕЗУЛЬТАТИ МАТЧІВ ВІДДІЛЕННЯ ФУТБОЛУ – ЛФКС-КАРПАТИ5 ТУР ДЮФЛУ: РЕЗУЛЬТАТИ МАТЧІВ ВІДДІЛЕННЯ ФУТБОЛУ – ЛФКС-КАРПАТИ4 ТУР ДЮФЛУ: РЕЗУЛЬТАТИ МАТЧІВ ВІДДІЛЕННЯ ФУТБОЛУ– ЛФКС-КАРПАТИ3 ТУР ДЮФЛУ: РЕЗУЛЬТАТИ МАТЧІВ ВІДДІЛЕННЯ ФУТБОЛУ – ЛФКС-КАРПАТИ2 ТУР ДЮФЛУ: РЕЗУЛЬТАТИ МАТЧІВ ВІДДІЛЕННЯ ФУТБОЛУ – ЛФКС-КАРПАТИ1 тур ДЮФЛУ: результати матчів відділення футболу – ЛФКС-КАРПАТИ«ЛФКС-КАРПАТИ» U-16 — переможці турніру "Кубок легенд Карпат"«ЛФКС-КАРПАТИ» U-15 — бронзові призери «UTMOST CUP»!УЧНІ НАШОГО КОЛЕДЖУ, ВІДДІЛЕННЯ ФУТБОЛУ, ПРОХОДЯТЬ ПІДГОТОВКУ ДО НОВОГО СЕЗОНУ 2024/2025 ДЮФЛУЗ СУМОМ ПОВІДОМЛЯЄМО ПРО ВТРАТУ ЩЕ ОДНОГО ВИПУСКНИКА КОЛЕДЖУ, ОЛЕГА ІВАХНЮКАФК-КАРПАТИ U-17 – ЧЕМПІОНИ ДЮФЛ УКРАЇНИ СЕЗОНУ 23/24ФІНАЛ ЧОТИРЬОХ ДЮФЛУ: УФК-КАРПАТИ 3:0 ДЮСШ ФА КРИВБАС