Непрофільні види : Степан Родак: «Олімпійські медалі – не самоціль»

Заступник Голови відділення Національного олімпійського комітету України у Львівській області, заслужений працівник фізичної культури і спорту України, директор Львівського училища фізичної культури Степан Родак по гарячих слідах для IA ZIK проаналізував результати виступів українців на іграх лондонської Олімпіади.

– Степане Михайловичу, напередодні Олімпіади-2012 Ви давали прогноз, що рівень України – це 23 медалі. На практиці вийшло 20. У багатьох виданнях вже почала з’являтися думка, що це найгірший виступ України за часи незалежності. То як би Ви оцінили виступ українців?

– Як задовільний. Додайте до числа медалей відібрані нагороди у боксера Хитрова, десятиборки Йосипенко, команди гімнастів – ось Вам і 23. Проба на допінг однієї з американок – переможниць легкоатлетичної естафети 4х400м дала позитивний результат, чекають на результати проби Б. Дискваліфікують американок – у нас з’явиться ще одна бронза. Сьогодні наш потенціал знаходиться в діапазоні 20-25 медалей і ми в нього вклалися. І треба також говорити, що за загальною кількістю медалей ми на 11 місці. Адже медальний залік ведеться по «золоту»- тут ми, справді, чотирнадцяті. А якщо вже до кінця вдатися у статистику, то результати виступу українців на літніх Олімпійських іграх за часи незалежності такі:

Атланта-96–23 медалі і 10 місце, Сідней-2000–23 медалі і 13 місце, Афіни-2004 – 23 медалі і 12 місце, Пекін-2008 –27 медалей і 10 місце, Лондон-2012– 20 медалей і 11 місце. За золотими нагородами динаміка така:

1996 р. – 9 і 9 місце, 2000 р. – 3 і 21 місце, 2004 р. – 9 і 12 місце, 2008 р. – 7 і 11 місце, 2012 р. – 6 і 14 місце.

Так що виступили ми на своєму рівні. Сьогодні України у світовому спорті за своїм потенціалом знаходиться у третій групі країн, які посідають місця з 10 до 15. До першої я би відніс США, Китай і Росію – світові спортивні лідери, у другій – Великобританія, Німеччина, Франція, Італія, Австралія, Корея, Японія – то в кого з них ми мали б виграти? Хіба що Угорщина і Казахстан за кількістю «золота» вище, але це не система.

Навіть більше того, порівнюючи розвиток спортивної інфраструктури (її незадовільний стан визнали навіть політичні лідери), капіталовкладення у сферу спорту, в першу чергу, дитячо-юнацького, резервного, я б оцінив результати українських спортсменів як відмінні.

– А як Ви оціните виступи в окремих видах спорту?

– Чудово виступили боксери. В їх активі 5 медалей, в тому числі 2 золоті. Наші хлопці підтвердили, що сьогодні вони є лідерами у світовому любительському боксі. Приємно, що очолює боксерську збірну тренер з периферії, львів’янин Дмитро Сосновський. Я думаю цей підхід треба ширше застосовувати у інших видах спорту. Рівень Пекіна покращили веслувальники на байдарках і каное: «золото» зберегли, а «бронзу» переплавили на 2 «срібла»- в результаті ІІІ місце у командному заліку після визнаних лідерів світового веслування Угорщини та Німеччини. Хоч тут також є свої негативи – за останній олімпійський цикл у виді спорту не з’явилися нові імена. Вперше за роки незалежності олімпійське «золото» здобули веслярі-академіки. Приблизно на тому ж рівні виступили важкоатлети, фехтувальники, гімнасти. Дещо знизили якість легкоатлети та стрільці. Без медалей залишились велосипедисти, дзюдоїсти, стрибуни у воду, п’ятиборці.

Ну, а хто явно розчарував і на кого особливо надіялись, так це борці. Після двох золотих медалей Тедеєва і Мерлені, здобутих у Афінах, 5 медалей (2 срібні, 3 бронзові) Пекіна лише «срібло» Валерія Андрійцева. А де наші жінки? Ви пам’ятаєте їх феєричний виступ на цьогорічному чемпіонаті Європи: 5 золотих, 2 срібні медалі, а що в Лондоні?

– І в чому причина?

– Мабуть, підготовка була спланована не так. А може не ті спортсмени поїхали у Лондон? Ви пам’ятаєте, що власне у боротьбі було найбільше скандалів напередодні Ігор. А це, звичайно, не сприяло нормальному мікроклімату у збірній. Моя думка, що тренерський склад окремих збірних засидівся на своїх місцях.

– А що з плаванням?

– Плавання – це особлива тема. Поряд з легкою атлетикою – це мегастратегічний вид спорту. Уявіть собі, 30% усіх медалей і 35% золотих американці здобули, власне, у плаванні. Такі країни, як Франція, Нідерланди, Угорщина, Австралія, Японія випередили нас, в основному, завдяки плаванню.

З плаванням напряму пов’язані успіхи у таких видах спорту, як водне поло, стрибки у воду, сучасне п’ятиборство. А що ми маємо у нас в країні? Ми розгубили традиції часів Радянського Союзу, знищили всю плавальну інфраструктуру – то звідки взятися успіхам? Плавання – це той вид спорту, де «золотих рибок» треба шукати у масовості, а майбутніх Фелпсів і Клочкових напочатку попросту навчити плавати. Підкажіть, де це можна зробити у майже мільйонному Львові? І так по всій країні.

Та сама історія з легкою атлетикою. Кількість сучасних легкоатлетичних стадіонів і манежів в Україні можна порахувати на пальцях однієї руки.

– То що ж робити?

– Працювати над вдосконаленням системи, зміцнювати матеріальну базу спорту, вкладати кошти у дитячий, шкільний спорт. Наше суспільство, державні мужі повинні зрозуміти, що олімпійські медалі повинні бути не самоціллю, а наслідком впровадження активного способу життя, створення системи масового спорту. Буде все тут гаразд, з’являться і нові чемпіони. Так є у всіх розвинутих і цивілізованих країнах.

<<<