Непрофільні види : Олімпійці ЛУФК поділилися спогадами про Нанкін

16 жовтня у Львівському училищі фізичної культури відбулося незабутнє спортивне свято – зустріч з учасниками ІІ літніх юнацьких олімпійських Ігор. Оваціями вітали спортсмени ЛУФК олімпійського чемпіона з кульової стрільби Павла Коростильова, 5-го лауреата Ігор боксера Роберта Мартона та пістолетницю Поліну Конарєву, яка посіла 8 місце у Нанкіні. Особливо приємно, що і самі олімпійці також навчаються в училищі. УФКівці радо вітали на святі і вчителя кульової стрільби училища, заслуженого тренера України Валентину Коростильову.

Ведучі вечора Олена Наконечна та Наталія Васьо розповіли, що вихованці училища вже були учасниками юнацьких Олімпіад. У 2010 році на І літніх юнацьких олімпійських Іграх бронзовою медалісткою у бігу на 2000м з перешкодами стала Оксана Райта (вип. 2013р.). На цих же змаганнях п’ятиборець Юрій Федечко (вип. 2012р.) посів 7 місце у змішаній естафеті зі спортсменкою із Сінгапуру. А у 2012 році на І зимову юнацьку олімпіаду у складі олімпійської команди до австрійського містечка Інсбрук делегувалися одразу троє санкарів училища: випускники Олена Стецків, Галина Куречко (2011р.в.) та Анатолій Легедза, який зараз навчається на ІІІ курсі. Анатолій став 7-им лауреатом Ігор. І сьогоднішні учні відділення санного спорту Зоряна Гук (10кл.), Мирослав Левкович та Олена Смага (9кл.) мають реальні шанси вибороти путівки на ІІ зимові юнацькі Олімпійські ігри, які пройдуть 2016 року у норвезькому Ліллехамері. Чого їм і побажали оплесками усі присутні.

А за 4 роки у Буенос-Айресі стартують ІІІ літні ЮОІ, на яких змагатимуться спортсмени 2001р.н. і молодші. Основна частина цьогорічних вступників училища якраз і народилися в ці роки. І в першу чергу для них передавали свій досвід олімпійці, а також згадували, як важко потрапити на Ігри, і скільки багато для цього треба працювати. Можливо ці уроки, які олімпійці винесли з підготовки до Ігор та власне з Нанкіну, допоможуть найменшим спортовцям училища у майбутньому вибороти омріяну юнацьку олімпійську ліцензію.

Трішки поговорили і про історію юнацьких Олімпіад, потім переглянули відео, як у великій чаші Нанкінського стадіону запалили олімпійський вогонь, і, зрештою, поринули у вир нанкінської боротьби. До хронологічного відтворення подій у Нанкіні радо підключилися і олімпійці, яким цей спортивний вечір дозволив ще раз пригадати одні з найкращих днів їхнього життя.

Говорили не лише про перемоги, але і поразки. Роберт Мартон, який програв свій стартовий двобій, вислови надію, що повторить шлях свого кумира, посла ІІ ЮОІ Олександра Усика, який на пекінській Олімпіаді так само програв в чвертьфіналі, а на наступних Іграх у Лондоні став олімпійським чемпіоном.

Та оскільки олімпійські ігри не лише спортивні змагання, а невід’ємною їх частиною є культурно-освітня програма, олімпійці розповіли і про те, що запам’яталось у Нанкіні поза змаганнями. Поліні та Павлові сподобалося знайомство з культурами різних країн: для цього на відповідних майданчиках у олімпійському селищі презентували музичні інструменти, костюми, національні ігри, вироби мистецтва тощо з багатьох країн світу. А Роберт згадав один з днів, коли на такому українському майданчику, китаєць в образі козака танцював гопак, та не надто вдало, і як Олександр Усик, дивлячись на «муки» танцюриста, влаштував справжній майстер-клас з гопака.

Наприкінці вечора Павло Коростильов ще раз зірвав шквал оплесків, коли продемонстрував золоту олімпійську медаль. Діти практично ринулися до Павла – кожен хотів доторкнутися до нагороди, роздивитися її, зважити на долоні, були навіть і такі, хто намагався спробувати медаль на зуб. Медаль переходила з рук в руки, і діти затамовували подих, тримаючи найвищу для кожного спортсмена нагороду. Таким чином, Павло немов передав іншим спортсменами ЛУФК олімпійський дух перемоги. Цей дотик до олімпійського золота назавжди закарбується в їхній пам’яті і серцях, і стане найсильнішим стимулом для подальшого спортивного вдосконалення.

А потім олімпійці роздавали автографи і фотографувалися з усіма бажаючими, яких було чимало. Хочеться сказати нашим олімпійцям «Так тримати й надалі!» і подякувати за незабутнє свято.

Підготувала Наталія Васьо

<<<