53 років1971 - 2024
ГоловнаКонтактиКарта СайтуEnglish

Непрофільні види : Фільм «Поводир» очима і серцем учнів ЛУФК


Учні 9-В класу (кл. керівник Лілія Таранова) та вихованки відділення гандболу (вихователь Наталія Дука) Львівського училища фізичної культури у числі більше як 200 тисяч українців переглянули знакову картину режисера Олеся Саніна «Поводир». Фільм є ключем до низки трагічних подій 30-х років XX сторіччя, що відбувались в Радянській Україні: продрозкладка, розкуркулювання, голодомор, нищення культури та історії українського народу. Емоційність та динаміка сюжету, чудова гра акторів, глибока внутрішня філософія стрічки нікого не залишили байдужими, спонукали підлітків до роздумів та обговорення побаченого.
Розпочинаючи захід, його модератор, завідувач бібліотеки училища Олена Сторожук звернула увагу присутніх на інсталяцію, створену Ярославом Куліковим, Іриною Заставною та Юлією Соболєвою для образнішого сприйняття проблематики фільму. Ярослав Куліков: «В основі інсталяції - бандура як уособлення української пісні. Говорячи словами режисера Олеся Саніна, «можна знищити державу, розбити військо, але не пісню – вона житиме, хтось її почує, повірить у неї, здобуде меч, збере військо і поверне незалежність держави». Ірина Заставна: «Трагічне минуле та світле майбутнє України ми об’єднали споконвічними українськими цінностями, як от образ Божої Матері, хліб, вишитий рушник, поминальні свічі. Кожен учасник заходу отримав колоски пшениці - символ наступності поколінь». Юлія Соболєва: «На контрасті зів’ялих чорнобривців та буяючої зелені молодого гілля, уквітчаного оберегами в національній гамі, показано незнищенність української нації. Ця інсталяція – наше сопричастя, сопереживання, співучасть. Бо ж відомо: там завжди перемога, де народ добре знає історію, де немає місця безпам’ятству».
В ході подальшого обміну думками, активними учасниками якого були Павло Ваулін, Ілона Нагірна, Тетяна Мірошниченко, Марина Савчук, Юлія Головко, Яна Ничик, використовувались документальні матеріали з періодичних видань: «Голос України», «Урядовий кур’єр», «Аудиторія», «Сто талантів» та книжок Надії Максимів «Галицький рід» і Роберта Конквеста «Жнива скорботи». Присутні дізнались про отця Івана Кипріяна, священника греко-католицької церкви, який жертовно загинув, рятуючи дітей у сибірських концтаборах; про бандуриста Майдану Віталія Мороза, який запам’ятався тим, що витанцьовував під обстрілами гопака, та якому снайпер стріляв в очі, серце і в бандуру.
Шокувала присутніх інформація про те, що кількість жертв голодомору 1932-1933 років в Україні перевищила кількість жертв Першої світової війни у всіх країнах, які брали в ній участь. Багато хто вперше дізнався про урочище Сандармох, де тільки за п’ять днів 1937 року «на честь 20-ї річниці Великого Жовтня» розстріляли майже 300 українців, серед них цвіт нації: поета Миколу Зерова, творця театру «Березіль» Леся Курбаса, письменників Валер’яна Підмогильного, Валер’яна Поліщука, Мирослава Ірчана, Миколу Куліша, мовознавця Миколу Трохименка і багато-багато інших. А у травні 1933 року, протестуючи проти антиукраїнської політики, вчинив самогубство письменник Микола Хвильовий, який у 20-х роках був переконаним комуністом. Згодом це духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 30-х років XX століття, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, філософії, живопису, музики, театру, нарекли «розстріляним відродженням»…
Лілія Таранова завершила захід флешмобом «Коли береш – наповнюєш руку, коли даєш – наповнюєш серце», нагадавши присутнім епізод з «Поводиря», коли хлопчик Пітер каже: «Як побачиш вовка з людським обличчям, дай йому кусочок хліба, тоді він перетвориться на людину». Розламуючи хлібину, діти частували оточуючих, тим самим живлячи пам’ять серця за мільйонами українців, які впали на вулицях, на рідних обістях, на полях неоголошеної Кремлем голодної війни. Ця дрібка чорного хліба ціною у людське життя видалася усім присутнім чи не найсмачнішою. Насамкінець кожен учасник заходу отримав оберіг як знак духовної єдності усіх поколінь роду українського.
Підготувала Олена Сторожук
   
  Світлини з заходу можна переглянути тут ufk.lviv.ua/ua-photogallery-Povodur.html

Контакти
Адреса:

м. Львів, вул. Кн. Ольги,1
тел: (032) 238 27 92
факс: 238 27 93

Директор:

Окопний Андрій Михайлович,

Кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент

Анонси
З 21 квітня починаються вступні випробування на відділення футболу. Детальніше: розділ "футбол"












History of Ukrainian State


Непрофільні види

Непрофільні види

Флешмоб "Біла картка"ВШАНУВАННЯ ПАМʼЯТІ ЗАГИБЛОГО ВОЇНА ДМИТРА СИДОРУКА ТА ВІДКРИТТЯ МЕМОРІАЛЬНОЇ ДОШКИ НА ПАМʼЯТЬПідсумки тижня історії та правознавстваМовно-історичний квіз «Без минулого немає майбутнього» Профорієнтація з Навчально-наукового інституту фізичної культури та спортивно-оздоровчих технологійШевченківські дніКолектив коледжу щиро вітає директора Андрія Михайловича Окопного з днем народження!"В імені її - всі барви України"Вічна пам’ять та співчуття рідним та близькимМовно - історичний урок - квіз «З Україною в серці»Екскурсія до «Музею скла»Вшанування пам'яті Героя України АНАТОЛІЯ ЖАЛОВАГИКЗ ЛОР ЛЬВІВСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ СПОРТУ – ПЕРШИЙ СЕРЕД НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ СПОРТИВНОГО ПРОФІЛЮ!Юні футболісти на премєрі фільму "Чому я живий"Акція "Зігрій воїна"