Вихованець Львівського училища фізичної культури Роман Подоляк (вип. 2010р.) у товариському матчі з полтавською «Ворсклою» 24 лютого 2012р. вперше вийшов в основі львівських «Карпат». Попри юний вік футболісту вдалося стримати досвідчених гравців лінії нападу полтавчан і відіграти доволі надійно.
По завершенні гри Роман Подоляк відповів на питання інформаційного центру ФК «Карпати».
– З «Ворсклою» «Карпати» зіграли свій останній матч на цих зборах. Для тебе він виявився дебютним в основному складі. Яку оцінку ти даси грі?
– Вважаю, що гра була рівною. Як ми, так і «Ворскла» на полі викладалися і показали хороший футбол. В першому таймі перевага була на нашому боці, але після перерви ми вже трохи підсіли. Але й у футболістів «Ворскли» сил на другу половину гри не вистачило.
– Як ти оціниш свою гру проти «Ворскли», адже там доволі досвідчений напад.
– Що правда, то правда. В першості дублерів зовсім інший рівень, інші швидкості. А за «Ворсклу» грає досвідчений Янузі, Кривошеєнко, Маркоскі, Ребенок... Проти них надзвичайно важко грати. Це гравці Прем’єр-ліги, що само за себе говорить.
– Якщо «Карпати» дозволили супернику нанести по своїм воротах невелику кількість ударів, то можна вважати, що ти справився зі своїми обов’язками?
– Відверто скажу, що я залишився задоволений своєю грою.
– Який відрізок гри для тебе виявився найважчим?
– Мабуть останні хвилини, коли «Ворскла» пішла вперед великими силами. Ми намагалися контратакувати, вони ловили нас в атаці і також контратакували. Тоді ноги вже не слухалися, давалася взнаки втома.
– З перелічених вище тобою гравців кого в складі «Ворскли» серед атакуючих гравців виділиш по цьому спарингу?
– Напевно Янузі. Мені з ним найчастіше доводилося зустрічатися на полі. В нього хороша швидкість і добре поставлений удар. Він щоразу намагався від мене втекти, але за рахунок вибору правильної позиції мені вдавалося не відпускати його від себе і не давати йому можливості знайти момент для удару.