Минулого тижня у Львові завершився ХІХ Всеукраїнський турнір із фехтування пам’яті Вадима Андрієвського. Переможцем у змаганнях чоловіків-рапіристів став вихованець Львівського училища фізичної культури, а сьогодні аспірант Львівського державного університету фізичної культури Клод Юнес (вип. 2009р.). У фіналі Клод Юнес переміг досвідченого киянина Андрія Погребняка – 15:6. «СПОРТИВКА» привітала Клода з перемогою та розпитала про перипетії турніру.
-Що допомогло налаштуватися на перемогу?
-Перш за все мені допомогла віра в себе та впевненість у власних силах. Також всі знають, що у Львові найсильнішими фехтувальниками є перші чотири номери збірної: я, Герцик, Погребняк та Козарєв. Здебільшого переважно на всеукраїнських турнірах перші чотири місця ми ділимо між собою.
-З ким із суперників було найважче?
-Судячи з того, якою була у нас система на турнірі, то не дивлячись на одну поразку у нас залишалися всі шанси на перемогу. Адже у разі поразки в одному бої всерівно було шанси далі продовжити боротися на цьому турнірі. Тому через таку поблажливість в умовах турніру спочатку не надто зосередився на бою. Можливо, через це й програв свій бій одному з юніорів Михайлу Асадулаєву, який, до речі, також львів’янин. Недооцінив його, як гідного суперника, тому і програв. Щоб зберегти переможну позицію після програшної битви мені довелося вигравати чотири бої. Тому зібравши в кулак все бажання та уміння, мені вдалося виграти. Надалі фехтувати було легше, бо після переможних сутичок до мене прийшла впевненість. Що ж до останніх двох боїв, то вони серед усіх сподобалися мені найбільше. Адже фактично все, що задумав все виходило.
-Чого, на твою думку, не вистачило для перемоги Ростиславу Герцику?
-Якщо чесно цей день для нас був трохи важким. Адже це – спорт, а в ньому все можливе. До прикладу у фехтувальників бувають дні, коли ти себе почуваєш не дуже впевнено на доріжці і саме у такий несприятливий для тебе час показати такий досить високий рівень це теж є дуже добре. Що саме Ростиславу завадило перемогти Погребняка? Мабуть, надмірне попадання один на одного. Також цікаво є те, що Герцик та Погребняк цього місяця фехтували один проти одного вже тричі. Лишень на турнірі пам’яті Вадима Андрієвського їм довелося вийти на доріжку двічі. Як бачимо, на цей раз Погребняк виявився сильнішим.
-У кого з суперників бачеш потенціал?
-Дуже хотілося ще раз зустрітися з нашим Михайлом Асадулаєвим, якому я програв. Адже мені не вельми сподобалося як провів бій із ним. Взагальному не можна сказати, що він є слабким суперником. Проте я не мав права йому програвати. Тому в мене було надзвичайно велике бажання зустрітися на тих самих змаганнях знову, щоб довести, що це була просто випадковість. Проте, цього не сталося. Також хочу зробити акцент на те, що Михайло досить не погано фехтує. Найголовніше те, що в нього є велике бажання. Часто з ним спілкуюся, тому розумію, що у нього є досить непогана перспектива. Також не погано виступав Богдан Долженко, він сам із Хмельницького, а тренується в Києві. На мою думку, він також входить до числа досить перспективних спортсменів.
-До яких змагань готуєшся тепер?
-Хотів власне сказати раніше, що цей турнір не був для мене найголовнішим. Тому і не робив на нього великого акценту. Адже, наступні змагання відбудуться 25 грудня. Це буде Турнір найсильніших. У нас проходитиме збір у Києві, там ми залишаємося на змагання, де проведемо дводенний турнір. Ще будуть наступні київські змагання, які на нас чекають цього року. А після Нового року розпочнеться сезон міжнародних змагань, на які будуть з постійними виїздами та зборами. Тому найголовнішим для нас є міжнародний сезон і всі свої сили будемо берегти на них.
-Які плани на турнір Найсильніших?
-По-перше, як завжди, показати свій клас та затвердити своє місце. Що в мене в принципі не погано виходить, адже і чемпіонат України вдалося виграти та й на турнірі пам’яті Вадима Андрієвського здобути перемогу.
-Хто саме буде на змаганнях?
-Ще важко сказати, хто і яка кількість буде змагатися на Турнірі найсильніших. Все залежатиме від того списку, який складуть організатори турніру. Проте з’їдуться найсильніші фехтувальники з усієї України.
-Як готуєшся до свят і чи написав листа Миколаю?
-(Усміхається). Чесно кажучи, святкові питання ще не вирішую, адже готуюся до майбутнього турніру. У дитинстві, звісно, вірив у святого Миколая. Проте зараз листи вже не пишу. Хоча, якби зараз мені довелося писати листа святому Миколаю, то неодмінно б його попросив про те, щоб допоміг мені у фехтуванні займати перші місця.
-Як і де проводитимеш новорічні свята?
-Насправді є дуже багато пропозицій та задумів, а от на якому зупинитися, ще не вирішив. Зараз не дуже кожен хоче займатися організацією свята, а самому – важко. Тому спочатку, мабуть, буду святкувати у сімейному колі, а згодом – зустрінуся з друзями.