Фехтування : Анфіса Почкалова: «Лише при повній самовіддачі у тій чи іншій справі можна досягнути успіху»

Вона не боїться зброї, бо зброя - це її життя. На кінчику шпаги зосереджені її перемоги, тріумфи, невдачі та розчарування… Це – Анфіса Почкалова, яка на етапі Кубка світу з фехтування на шпагах серед жінок у німецькому Лейпцігу фехтувала за нагороди командної першості. Збірна команда України виступала у дещо експериментальному складі – не було лідера Яни Шемякіної та учасниці Олімпійських ігор у Лондоні Ксенії Пантелєєвої. Їхні місця зайняли вихованка Львівського училища фізичної культури Анастасія Івченко та киянка Фейба Бежура. Традиційно за збірну фехтували Анфіса Почкалова та Олена Кривицька. Без свого лідера боротись за чільні місця на етапі українки не зуміли. Після перемоги над Гонконгом - 45:24 пішли поразки від Угорщини - 24:45, Польщі - 44:45, Франції - 28:45. У підсумку 8-ме місце. По приїзді в Україну вихованка Львівського училища фізичної культури поділилася враженнями зі «СПОРТИВКОЮ».

- Відсутність лідера збірної Яни Шемякіної вплинуло на результат у Лейпцігу?

- Зараз можна вважати, що фехтування молодшає, бо на цих змаганнях виграла дівчинка з Росії, яка фактично до цього не завойовувала жодних нагород. Лише рік, як вона їздить у збірній Росії на змагання. Виграти може кожен не дивлячись на вік та досвід. Проте, іноді під час змагань часом можуть виникнути певні сумніви і нехотячи зазнаєш поразки. Тому відсутність Яни Шемякіної на змаганнях відчувалася. Цей наклало відбиток на загальну картину результатів. Щоправда, спочатку нам вдалося виграти з великим відривом у суперниць з Таїланду, проте вже далі ми почали програвати. На Яну ми завжди покладаємо великі надії. Знаєте, коли у когось із нас щось не виходить на змаганнях, то на доріжку виходить Шемякіна і перемагає. Щоправда, дивлячись на це з іншого боку розуміємо, що наші постійні надії на неї – це не зовсім добре. Все-таки треба більше покладатися на себе, а не на когось. З іншого боку, Яна наш лідер по команді, тому вміє завжди нас підтримати та зарядити бойовим духом. Дуже шкода, що у Лейпцігу з нами не було Яни Шемякіної.

- Який бій був найважчим?

- Кожен бій був гідним, кожен суперник вимагав постійної концентрації уваги на ньому і точності рухів. Однак, з урахуванням того, що треба обрати найважчого суперника, то без сумніву, у німецькому Лейпцігу ним можна вважати фехтувальників із Угорщини. Представники цієї країни старші за віком і мають більший, ніж ми досвід подібних змагань.

-З Івченко та Бежурою раніше доводилося фехтувати у командній першості разом?

- Івченко з нами вже виступала за збірну цього року у Катарі. А от Бежура фехтує з нами у команді вперше. Тому виступати було досить таки не звично, та й у самих дівчат не було ще й такого великого командного досвіду подібних змагань.

- Після змагань місто вдалося подивитися?

- У Німеччині я вже не вперше. Дуже подобається ця країна, її не порівняєш із жодною іншою. Дуже подобається високий та гідний рівень життя людей, нашій державі до цього ще далеко. Щодо прогулянок містом, то надто багато часу на це не було. Проте, наше перебування в Лейпцігу співпало з місцевим дитячим парадом. Не знаю на честь якої події він відбувався, але було дуже цікаво. На вулиці було багато діточок, казкових героїв, фей та ангелів, які роздаровували одне одному солодощі. Лейпціг – маленьке містечко дуже комфортне, затишне та чисте. Порівнюючи архітектурні ансамблі Львова та Лейпціга, то вони є дуже схожими.

- Оскільки в Німеччині ти не вперше, то як традиційно використовуєш вільний час?

- Чесно кажучи, під час перебування у цій країні не можу відмовити собі у тому, аби не скупитися побутовою хімією для дому. Якість німецької продукції надзвичайно висока у нас такі товари важко знайти.

- Фехтування не є дешевим видом спорту. А скільки в середньому коштує екіпірування?

- Так, екіпірування справді обходиться не дешево. Тут треба врахувати повний комплект екіпірування фехтувальниці. Костюм 400 євро, маска 110 євро. А от кросівки треба підбирати індивідуально. Вибір кросівок залежить від гаманця спортсмена – хто і за яку ціну може собі дозволити. Якщо вже говорити про спеціалізоване взуття, то ціна на них коливається приблизно в районі 160 євро. А от за одну шпагу для професійного заняття доведеться викласти близько 100 євро.

- Скільки у тебе шпаг?

- Згідно норм на змаганнях потрібно мати не менше трьох шпаг. Наприклад, мій особистий арсенал шпаг становить не менше трьох-чотирьох екземплярів.

- Чи часто доводилося ламати шпаги?

-По-різному траплялося. Все залежить від випадку. Буває, що шпага служить довго, але одного разу все ж несподівано ламається. Від цього ніхто не застрахований, тому позбутися шпаги можна у найнесподіваніший момент. От, наприклад, нещодавно, за одне тренування зламала аж дві шпаги.

-А звідки у тебе така любов до фехтування?

- На фехтування потрапила, як і багато діток, у шкільні роки. Спочатку, правду кажучи, не до кінця розуміла цей вид спорту, тому і захоплення фехтуванням, не було вже аж надто великим. Не варто забувати, що фехтування все ж таки дорослий вид спорту, до якого треба дуже серйозно підходити. Як на мене, ним потрібно займатися у більш зрілому віці, ніж це було у мене. Однак, не зважаючи на це з часом дуже полюбила фехтування. Можливо, таку любов мені привила перша тренерка Оксана Степанівна, яка дуже багато часу проводила зі мною на тренуваннях. Відтак, займатися доводилося не лише в залі, але і на природі. Пригадую, як ми часто їздили на озеро, на шашлики. Тож дружні відносини зав’язалися самі собою. Згодом, коли почала вигравати перші медалі та кубки почала ще більше втягуватися та цікавитися фехтуванням. У даному випадку можна перефразувати відому фразу, що апетит приходить під час фехтування. Коли зазнавала поразок, то не розчаровувалася, а запалювалася ще більшим бажанням аби наступного разу виступити набагато краще.

- Чи можна вважати, що зброя, зокрема, фехтування – це твоє життя?

- Цілком правильно. Відтак, все своє життя пов’язую зі спортом. Вже в повсякденному житті добре обмірковую кожен свій вчинок та крок, щоб він надалі не мав негативного впливу на моє спортивне життя. Кожного разу зважую всі свої вчинки, щоб у майбутньому та чи інша помилка погано не відгукнулася під час тренувань та змагань. Загалом усе в моєму житті взаємозв’язано зі спортом. Можливо, це якось трохи занадто, але мені здається, що лише при повній самовіддачі у тій чи іншій справі можна досягнути успіху.

- Насамкінець, які змагання у тебе попереду?

- За тиждень у нас етапи кубка світу у столиці Франції Парижі та Іспанії, зокрема, у Барселоні. На ці змагання з нами вже їде Яна Шемякіна. Відповідно, сподіваюся на кращі результати, бо вона наш лідер і з нею ми почуваємо себе набагато впевненішими. Навіть наші суперники помітно нервують, коли знають, що Яна також фехтуватиме. Якщо ж Шемякіної немає, то суперники ведуть себе більш розкутіше та впевненіше.

Джерело: Юлія Вільховська, www.galsports.com

<<<