53 років1971 - 2024

Спортивні відділення:

Бокс

Веслування на байдарках і каное

Кульова стрільба Загальна інформація Тренери Спортсмени Історія відділення Вступні нормативи План спортивних заходів Розклад тренувань Склад навчально-тренувальних груп Список учнів, студентів та випускників, які увійшли до складу збірної команди України

Кульова стрільба : Павло Коростильов: «На офіційних міжнародних стартах я здобув 33 медалі»

Усі знають – чоловіки люблять зброю. А ще вони сміливі, мужні й небайдужі. Готові ризикувати, щоб вберегти інших. Нашому героєві – студенту Львівського училища фізичної культури Павлу Коростильову цілковито личить цей опис. Талановитий стрілець з пістолета у свій 21 рік має стільки титулів і нагород, що й не кожному спортсмену снилося. Навіть претендував на потрапляння до Книги рекордів Гіннеса! Павло першим серед усіх українських спортсменів виборов ліцензію на літні Олімпійські ігри 2020-го року. Ці Олімпійські ігри стануть вже другими у його кар’єрі, а дебютував він на найпрестижніших змаганнях ще у 18 років. У вересні цього року Павла визнали кращим спортсменом Львівщини, загалом він отримує таку відзнаку вже вшосте.

А ще нещодавно спортсмен допоміг львівській поліції затримати лиходія.

Замість садочка – тир

«Займатися почав з семи років, – пригадує Павло. – Але й до того я знав про стрільбу, бо моя мама – тренер пістолетників. До садочка я не ходив – моє дитинство минало у тирі. Бував на тренуваннях, змаганнях, ріс серед відомих спортсменів – збірників України. Поступово мама почала залучати до тренувань й мене, хоча, як правило, у такому ранньому віці на стрільбу ще не беруть».

Оце пощастило! Вже у сім років тобі було доступне те, про що, певно, мріє більшість хлопчаків.

– Якщо чесно, то мені спочатку не подобалась стрільба. Адже насправді тренування стрільців не є легкими. Ми ж не одразу стріляємо, багато працюємо вхолосту (без патронів). Нелегко витримувати таку монотонну роботу. Стрільнути зможе кожен, а ось технічно правильно зробити постріл – важче. А яка ж психологічна праця ще має бути! Недарма кульову стрільбу інколи називають спортом з елементами мистецтва. Мені у дитинстві хотілося не таких тренувань, мені подобався футбол.

Але, як бачиш, вибір на користь стрільби виявився правильним – ти вже змагатимешся на других у своїй кар’єрі Олімпійських іграх. А навіть якби й став першокласним футболістом, то наша збірна, на жаль, на Олімпійських іграх ще жодного разу не виступала.

– То насамперед завдяки мамі. Вона вигадувала різні стимули для мене, як от, наприклад, давала 1-2 гривні, щоб я потренувався (сміється). А у 11 років я почав їздити на змагання, здобувати медалі, що зробило стрільбу для мене значно цікавішою. Та й добові спортсменам виплачували, приємно було вже у такому віці відчувати себе трохи фінансово самостійним.

У 12 років – майстер спорту, у 17 – рекордсмен світу

Павло, ти став наймолодшим за всю історію незалежної України заслуженим майстром спорту з кульової стрільби (пістолет). Розкажи, будь ласка, детальніше про свої досягнення.

– У 12 років на пневматичному пістолеті я виконав норматив майстра спорту України за дорослою програмою. Батьки кажуть, що таких випадків серед пістолетників вони не знають не лише за часів незалежної України, але й Радянського Союзу. З 15-ти років я розпочав виступати за дорослу збірну України. Заслуженого майстра спорту виконав у 16 років. Щоправда, вийшло так, що присвоїли його мені вже тоді, коли виповнилося 17. День народження у мене 5 листопада, а наказ про присвоєння вийшов, здається, 7 листопада. Трохи шкода, що не вдалося документально отримати заслуженого ще у 16 років.

За весь цей час на офіційних міжнародних стартах, як підрахував тато – один із моїх тренерів, я здобув 33 медалі, з них – 16 золотих, 8 срібних та 9 бронзових.

Нічого собі – це ж виходить, що за якихось 5-6 років ти встиг назбирати таку кількість нагород! Це ж, мабуть, своєрідний рекорд – ти не цікавився цим?

– Знову-таки тато, який фіксує мої результати, порахував, що за юніорський вік (з 2011 по 2017 роки) я виборов в офіційних міжнародних стартах за національну збірну команду найбільшу кількість медалей серед стрільців в Україні. Ми навіть подавали мої досягнення на включення до Книги рекордів України (Гіннеса).

Рекорди встановлював у різних вправах. На юнацьких Олімпійських іграх у 2014 році у стрільбі з пневматичного пістолета з десяти метрів я набрав 203,4 бала – це був юнацький світовий рекорд. У 2017 році я встановив рекорд у стрільбі з пневматичного пістолета вже серед юніорів – на другому етапі Кубка світу вибив 240,9 очка. На чемпіонаті Європи 2017 року у стрільбі з довільного пістолета на 50 метрів повторив дорослий світовий рекорд чотириразового олімпійського чемпіона Чин Чон Она – 235,5 очка. А у стрільбі зі стандартного пістолета на дистанції 25 метрів встановив юніорський рекорд світу – 581 очко.

Павло Коростильов – чемпіон ІІ Юнацьких Олімпійських Ігор 2014 року, дворазовий чемпіон світу (серед дорослих!) 2016 року, чемпіон та бронзовий призер етапів Кубка світу, срібний призер фіналу Кубка світу-2017, чотириразовий чемпіон, триразовий срібний та дворазовий бронзовий призер чемпіонатів Європи (серед дорослих). Лауреат Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України.

Вже у дорослому віці у 2018 році Павло став чемпіоном Європи у командному заліку у стрільбі з пневматичного пістолета, чемпіоном та дворазовим бронзовим призером чемпіонату світу, виборов ліцензію на Олімпійські ігри 2020 року.

Прикрий випадок на Олімпійських іграх

А як склалося на Олімпійських іграх 2016 року?

– Радше не склалося. Я змагався у двох дисциплінах: стрільбі з пневматичного пістолета на 10 метрів та швидкісного пістолета на 25 метрів. Однак пройти до фінальної частини змагань мені не вдалося. Туди кваліфікувалася перша вісімка, а я фінішував 35-м та 16-м відповідно. На Олімпійських іграх використовується електроніка, і в одній із вправ мене підвела недосконала конструкція нового пістолета. Я стріляв швидкісну вправу на 25 метрів (стрільба по 5-ти мішенях). Вправа складається з двох серій по 8 секунд, двох по 6 секунд та двох серій по 4 секунди (серія – 5 пострілів). На другий день – те саме. Загалом 60 пострілів. Так ось, на передостанньому пострілі я натиснув на спусковий гачок, а пістолет пострілу не здійснив. Довелося ще раз натискати, через що втратив дорогоцінні секунди і не встиг з останнім пострілом, не вистачило шість десятих секунди. Отож, за останній постріл мені було нараховано нуль очків (як промах). А міг би потрапити у фінал, якби не цей випадок.

Справді образливо. Стільки йти до Олімпійських ігор і стати, як кажуть, жертвою обставин. У такий момент важко психологічно не зламатися. Що допомогло пережити це?

– Тренери і я були дуже розчаровані, адже на Ігри я їхав одним із лідерів. Після Олімпійських ігор мені не хотілося тренуватися і стріляти. Психологічне перезавантаження тривало близько двох місяців. А потім почалося навчання, життя увійшло у звичне русло – і якось непомітно я повернувся до тренувань.

Тато, мама, сестра, я – спортивна сім’я

Твоя старша сестра Юлія – також професійний стрілець та була учасницею Олімпійських ігор.

– Так, у нас вся сім’я спортивна. Тато Сергій – майстер спорту міжнародного класу з кульової стрільби, неодноразовий чемпіон, призер та рекордсмен чемпіонатів Європи, СРСР та України, Заслужений тренер України. І мама Валентина – Заслужений тренер України з кульової стрільби. Сестра Юлія – майстер спорту міжнародного класу, учасниця Олімпійських ігор 2004 року. На Олімпійських іграх Юлія зайняла 10 місце з 41 учасниці. На початках кваліфікаційної стрільби Юля була серед лідерів, після першої серії вона набрала 99 очок зі ста можливих та посідала перше місце. Однак, на жаль, не змогла втримати свої позиції. Кваліфікацію вона завершила на 10 місці, а у фінал проходило вісім стрільчинь; сестрі забракло два очки. Ще Юля – дворазовий чемпіон та триразовий бронзовий призер чемпіонатів Європи 2003-2009 років, чемпіон та дворазовий бронзовий призер Всесвітньої Універсіади 2007, 2011 років. Нагороджена медаллю «За працю і звитягу».

А ти, як бачимо, взагалі акумулював у собі стрілецькі таланти сім’ї Коростильових. Яке місце посідаєш сьогодні серед усіх пістолетників Європи?

– У європейському рейтингу у стрільбі з пневматичної зброї – четвертий, а у швидкісній стрільбі з малокаліберного пістолета входжу в десятку. Тішить те, що це дозволяє мені кваліфікуватися на основний офіційний старт 2019 року – ІІІ Європейські Ігри, куди потрапляють перші двадцять чотири стрільці рейтингу.

Допоміг львівським поліцейським затримати злочинця

Проте Павла показують по телевізору не лише за спортивні здобутки. Нещодавно він став справжнім героєм, допомігши наздогнати та затримати правопорушника.

Павле, що там за історія трапилася? Дивилася у новинах відео цього випадку – виглядало все, як у фільмах.

– Того дня я змагався на чемпіонаті України, відстріляв добре та потрапив до фіналу. До початку фіналу було ще три години, тож вирішив з друзями попити кави. На наших очах водій іномарки припаркувався під обмежувальним знаком «цеглина», а коли поліція почала просити документи – дав по газах. Один з поліцейських залишився без транспортного засобу, ми запропонували йому місце у своєму авто. Поїхали навздогін та заблокували порушника дорожнього руху, який, утікаючи, міг наробити багато біди. Потім я ще встиг повернутися на фінал змагань та посісти третє місце у стрільбі з пневматичного пістолета.

У тебе направду залізні нерви – після такого ще й медаль здобути! На відео видно, що ви виїхали прямісінько назустріч автомобілю порушника. А якби він не зупинився? Моторошно вже навіть від самих слів на відео, який викрикнув твій товариш у машині: «Ось він попереду, у лоб їдь, Боже, зараз вдарить…»

– Тоді ж не було часу думати, треба було діяти швидко. Бачу, переді мною їде бус. Тож я і виїхав на зустріч правопорушнику, щоб поки бус був праворуч, ми закрили втікача у пастку.

У чому ж винен лиходій, котрий вдався аж до втечі, пояснив нам інспектор патрульної поліції у Львівській області лейтенант Юрій Мандюк, який разом з Павлом переслідував його.
«Коли ми витягли правопорушника з машини, він був тверезим, і пояснив, що не хотів платити штраф. Тому й чкурнув від поліції. Певно, «Ютуб» передивився та вирішив, що можна робити все – і нічого за те не буде. Хлопцеві, який нам допоміг, ми подякували та й роз’їхались. А вже потім з новин я дізнався, що то відомий спортсмен».

За допомогу Павла нагородив пам’ятним годинником особисто начальник Головного управління Національної поліції у Львівській області, генерал поліції третього рангу Валерій Середа.

Автор Наталія Васьо, за матеріалами www.egoistmagaz.in.ua

<<<