Цьогорічний випускник Львівського училища фізичної культури, веслувальник Тарас Міщук (на фото) на молодіжному чемпіонаті Європи разом з Дмитром Янчуком довів кількість завойованих нагород на міжнародних стартах сезону до восьми. В активі каноїстів, які виступають у «двійці» та «четвірці» - чотири золоті, дві срібні та бронзові медалі. Цьогоріч хлопці ставали дворазовими чемпіонами світу, чемпіонами Європи серед молоді віком до 23 років, чемпіонами Європи та бронзовими призерами чемпіонату світу серед веслувальної еліти. Користуючись випадком, поспілкувалися з Тарасом і про минулий старт, і про сезон, який минув, і про сезон, який наближається.
МОЛОДІЖНИЙ ЧЕМПІОНАТ ЄВРОПИ
- Взагалі, результатом задоволений, хоча, звісно, засмутив результат в «четвірці», де ми збиралися боротися за перемогу. «Срібло» в «двійці» теж не принесло повного задоволення, але медаль є – і це добре.
- Для вас з Дмитром цей старт став вже п’ятим міжнародним в цьому сезоні. В якому фізичному та емоційному стані підходили до змагань в Румунії?
- М’яко кажучи, неідеальному, адже ми кожного місяця ганялися на міжнародних стартах, а на цих стартах ще й по кілька дистанцій. Організм був загнаний, вже і сил на підготовку не було. Навіть під час останнього збору наш тренер Микола Мацапура не давав нам багато тренувати «тисячу», ми навіть не могли її нормально проїхати. І морально, і фізично ми були дуже виснажені.
- А не можна було у зв’язку з цим відмовитися від старту, адже вас з Дмитром чекає важкий сезон, де належить боротися за місце в олімпійській збірній?
- Так, звичайно могли відмовитися, але у Діми це був останній рік виступу в категорії «молодь», тому вирішили виступати, ще спробувати взяти медалі. Нас навіть не включили на збір до молодіжного чемпіонату Європи, думаючи, що ми не виступатимемо на ньому. Зараз, нарешті, відпочинок, а потім вже розпочнемо підготовку до олімпійського сезону. Сподіваємося, що встигнемо відновитися, і все складеться найкращим чином – ми зуміємо набрати свої найкращі кондиції.
- Поразка в «четвірці» пов’язана з моральним станом, чи фізичним?
- Складно сказати. Ми були готові на «п’ятисотці» - в «двійці» на чемпіонаті Європи показали високий результат (1.40), і сама «четвірка» на зборі у нас добре їхала. Навіть не можу сказати, що сталося на змаганнях. Стартували, а човен не їде. Не знаю, чого так трапилося.
ОЦІНКА СЕЗОНУ
- А в цілому як оціните сезон?
- На мою думку, дуже вдалий сезон - майже на кожному міжнародному старті ми завойовували нагороди. Дуже вдалий, звичайно, якщо не брати до уваги, що ми не виступали на олімпійській дистанції на дорослому чемпіонаті світу. Але якщо б ми боролися за ліцензії, ми б не виступали на молодіжному чемпіонаті світу. Втім, найголовніше, що Україна має ліцензію, і ми звичайно боротимемось за місце в олімпійській збірній. А в цілому, сезоном, звісно задоволені. Краще, напевно, й бути не могло.
- Проте в цій бочці з медом, напевно, й була невеличка ложка дьогтю – поразка на чемпіонаті України на олімпійській дистанції, що завадило поборотися за ліцензію на чемпіонаті світу. Що не вийшло в тій гонці?
- Ми дуже серйозно готувалися до Європейських ігор у Баку – у нас, якщо не помиляюся, був 30-денний збір. І саме там, за моїми відчуттями ми вийшли на пік форми. До Баку була дуже потужна підготовка. І сама фінальна гонка вийшла дуже важкою та напруженою. А вже за тиждень у нас був молодіжний чемпіонат України, а потім і особистий чемпіонат. Човен їде, але не було вже тієї легкості, яка була і в Чехії, і в Баку. Просто не встигли відновитися.
Тим не менш, у нас є шанс відібратися на Олімпійські ігри в наступному році. Звісно, змагатимемося з нашими конкурентами – «двійкою» Вандюк/Рибачок. Хто краще підготовиться, той і буде краще їхати, і напевно завоює квиток до Ріо. Різниця між нами, якщо брати останні старти, зовсім невелика.
ОЛІМПІЙСЬКИЙ РІК
- Чи є вже план підготовки до олімпійського сезону?
- Поки що у нас відпочинок. Про план підготовки нам поки ще нічого не говорили. Сподіваюсь, що ми увійдемо в елітну групу спортсменів, і у нас будуть збори за кордоном. Останніми роками у нас були збори в Добротворі – вже набридло там готуватися. Мій напарник, наприклад, вже дванадцять років готується в цьому місці.
Втім, налаштованість на олімпійський рік та на роботу дуже серйозна. Ми хочемо потрапити на Олімпіаду і розуміємо, що для цього треба відповідно працювати.