Наступного тижня в Лондоні урочисто буде дано старт XXX літнім Олімпійськім іграм. Головна спортивна подія чотириріччя триватиме з 27 липня до 12 серпня. А наприкінці минулого тижня було оголошено склад української команди, яка візьме участь у змаганнях у Великобританії. В Лондон вирушать 245 українських олімпійців, які змагатимуться у 28 видах спорту. Найбільше представників у легкій атлетиці — 78 спортсменів, 24 — в академічному веслуванні, 14 — у плаванні, по 10 — у вільній боротьбі та дзюдо.
Щоб оцінити шанси українських олімпійців на змаганнях у Лондоні, «Газета» звернулася до заступника голови відділення НОК України у Львівській області, директора Львівського державного училища фізичної культури, заслуженого працівника фізичної культури та спорту України Степана Родака.
— Порівняно з минулою Олімпіадою в Пекіні, де Україну представляли 254 спортсмени, в Лондон їдуть 245 вітчизняних олімпійців, хоча ліцензії вибороли 256 спортсменів. Чим можна пояснити зменшення кількості наших учасників?
— Навряд можна говорити про кардинальне зменшення кількості. Також варто зважати на той факт, що в деяких видах олімпійські нормативи виконало відразу кілька спортсменів, але існують певні квоти, наприклад у легкій атлетиці, тож доводилося вибирати найкращих.
— Отже, цьогоріч «туристів» від нашої країни поменшало?
— Так говорити не зовсім коректно. На Олімпіадах завжди змагається світова еліта, і якщо спортсмен пройшов горнило складного відбору, то він автоматично опиняється серед найкращих. Нині у всіх видах конкуренція доволі висока, тому сам факт потрапляння в число учасників Олімпійських ігор можна вважати успіхом.
— Скільки, на Вашу думку, Україна може здобути нагород у Лондоні?
— Як свідчить статистика, на літніх Олімпійських іграх наші спортсмени демонструють стабільні результати. В Атланті, Сіднеї, Афінах ми здобували по 23 нагороди, а в Пекіні — 27, і єдине, що відрізнялося, — кількість «золота». Гадаю, і в Лондоні нам до снаги підкорити показник 23 олімпійські медалі — це наш рівень. Питання лише в тому, скільки буде перших місць, а на це впливатиме чимало факторів. Наприклад, у борців, боксерів і фехтувальників дуже багато залежить від жеребкування. Скажімо, наші фехтувальниці в команді в першому раунді змагатимуться проти Росії. Росіянки — другий номер світового рейтингу, якщо нашим дівчатам удасться перемогти в цьому стартовому раунді, то фактично для них буде відкрито дорогу до нагород.
— Ви згадали фехтування, і саме там, як і в стрільбі з лука, виступає найбільша кількість представників Львівщини — по три спортсмени. Як гадаєте, чи здатна Яна Шем’якіна зійти на п’єдестал пошани?
— Гадаю, Яна готова здобути нагороду. Для неї це вже друга Олімпіада, і весь олімпійський цикл вона перебуває на вершині світового рейтингу. Яна відчула смак перемог, отож має всі підстави та, головне, досвід, аби поборотися за місце на п’єдесталі.
— А скільки загалом львівських спортсменів візьмуть участь в Олімпійських іграх у Лондоні?
— Цьогоріч у складі української збірної рекордна кількість представників Львівщини. Офіційно в заявці 14 спортсменів із нашого регіону (стільки ж було і на минулих Іграх у Пекіні), але реально їх 15. Олександр Дідух, який представлятиме нашу країну в настільному тенісі, в усіх офіційних документах дає так званий консолідований залік Львівської та Чернігівської областей, але в заявці чомусь його вказано лише як представника Чернігівщини. Окрім нього, Львівщину представлятимуть: у вільній боротьбі — Андрій Квятковський та Юлія Остапчук; у стрільбі з лука — Маркіян Івашко, Дмитро Грачов, Катерина Палеха; у фехтуванні — Ксенія Пантелєєва, Анфіса Почкалова і Яна Шем’якіна; в легкій атлетиці — стрибун у висоту Дмитро Дем’янюк, у кульовій стрільбі — Роман Бондарук. Є ще дзюдоїст Сергій Дребот, художня гімнастка Вікторія Ленишин, важкоатлет Ігор Шимечко, боксер Олександр Усик.
Окрім того, не варто забувати про спортсменів — львівських вихованців, які сформувалися в нас як спортсмени, але нині виступають за інші області або країни: Ірина Марлені, Василь Федоришин (вільна боротьба), Леся Калітовська (велоспорт). У нашому училищі фізичної культури три роки навчалася легкоатлетка Христина Стуй. Марійка Стаднік (вільна боротьба) нині захищає кольори Азербайджану, а Крістіна Есебуа (стрільба з лука) виступає за збірну Грузії. Тож загалом можна вважати, що Львівщину на Олімпіаді представлятиме 21 спортсмен.
— У чому, на Вашу думку, причина того, що львівські спортсмени масово залишають нашу область?
— Не назвав би цей процес масовим. Так, дехто переїхав, але на це були свої причини. Скажімо, Леся Калітовська, яка тренувалася в рідній Жовкві, отримала пропозицію від найкращого в Україні жіночого тренера у велоспорті Сергія Базіна навчатися в Луганську. Він уміє готувати спортсменів, є старшим тренером національної команди, тож не дивно, що Леся погодилася, і це, звичайно, пішло їй на користь. Звичайно, дехто зі спортсменів залишає область через фінансові питання. Так уже склалося, що на Львівщині, на жаль, майже немає меценатів, які б підтримували спортсменів. Хіба що Юрій Копитко з компанії «ЛІМО», який опікується Андрієм Квятковським. Але це поодинокий випадок. Того, що є в Донецькій, Дніпропетровській, Харківській областях, у нас фактично немає.
— У попередні роки завжди було чимало нарікань на брак коштів на підготовку спортсменів. Яка ситуація цього разу?
— Ну, ви самі бачили, що в мас-медіа не було повідомлень про те, що спортсмени і тренери скаржилися на брак коштів на підготовку до Олімпіади. Чимало атлетів готувалися за кордоном, проводили збори в Португалії, Іспанії, інших країнах. Вважаю, це недешевий варіант, отож можна констатувати, що НОК України повністю забезпечив коштами українських спортсменів на підготовку до Олімпійських ігор.
— Якщо перейти до конкретних видів спорту, то легка атлетика, на думку багатьох, є чи не головним видом, де очікують найбільшої кількості нагород для України. Напередодні Олімпіади відбувся чемпіонат Європи з цього виду, де представники нашої держави виступили просто відмінно. Але відомо, що чимало провідних спортсменів проігнорувало ці змагання. Чи варто було нашим легкоатлетам витрачати стільки сил саме на цей турнір? І чи може це позначитися на результатах у Лондоні?
— Україна виступила на першості Європи чудово, й одним із факторів цього, звичайно ж, можна вважати відсутність деяких європейських лідерів. Але не варто думати, що спортивну форму українських легкоатлетів підводили саме до цього чемпіонату. Усе-таки і тренери, і спортсмени чудово розуміють, що головні змагання — це Олімпіада. Тому не думаю, що цей, без сумніву, гарний виступ може негативно вплинути на досягнення в Лондоні.
— Іще один вид спорту, в якому вболівальники очікують нагород, — бокс. Як гадаєте, чи до снаги нашим боксерам повторити успіх останнього чемпіонату світу?
— Звичайно, результат світового форуму, на якому наша команда здобула чотири золоті та срібну нагороди, є унікальним. Але повторити цей успіх буде дуже складно. Українці їдуть у Лондон у ранзі фаворитів. На наших хлопців іще сильніше налаштовуватимуться суперники, які вважатимуть: якщо здолають українця, то дорогу на п’єдестал буде відкрито. Крім того, в сучасному боксі багато що залежить від суддівства.
— Тобто Ви вважаєте, що суддівство може буде упередженим?
— На жаль, так. Суб’єктивний фактор завжди є. Навіть за найчеснішого суддівства все одно рефері мають певні симпатії та антипатії. Можливо, ця упередженість не буде настільки яскраво виражена, проте існуватиме.
— А на які ще види варто звернути увагу вітчизняним уболівальникам?
— Насамперед, звичайно, на ті, де змагатимуться представники України. Це боротьба, кульова стрільба, стрільба з лука, плавання, стрибки у воду, дзюдо й інші. Втім усе ж таки варто дивитися всю Олімпіаду. Це унікальні змагання, в яких триває боротьба не лише в кожному виді змагань, а й відбуваються загальні змагання країн. Кожна нагорода окрилює не лише спортсменів, а й уболівальників. Виникає гордість, що ти є представником тієї держави, спортсмен якої зумів здобути медаль. На Олімпійських іграх завжди цікаво проходять командні змагання. На жаль, жодна українська збірна з командних ігрових видів спорту не змогла вибороти путівки в Лондон, проте це не означає, що ці змагання стали менш захопливими. Це питання радше до наших меценатів і функціонерів. У нас на професійному рівні розвивається лише футбол, ну і, можливо, баскетбол. Решта командних видів спорту перебуває у плачевному стані.
Розмовляв Андрій Возничий
Джерело: www.gazeta.lviv.ua