Непрофільні види : Степан Родак: «В об'єднаному чемпіонаті бачу у першу чергу політичний підтекст»

У мас-медіа сьогодні активно мусується ідея створення об"єднаного чемпіонату СНД з футболу. Вже навіть утворений оргкомітет, який очолив відомий російський тренер Валерій Газзаєв.

Що думають з цього приводу фахівці спорту? Ми попросили прокоментувати ситуацію директора Львівського училища фізичної культури, заслуженого працівника фізичної культури і спорту України Степана Родака.

Відомо, що Львівське УФК славиться своїми футбольними випускниками, серед яких такі відомі постаті як Андрій Баль, Василь Рац, Вадим Тищенко, Олег Лужний, Володимир Шаран, Дмитро Чигринський, а директор - шанований авторитет у галузі спорту.

- То, Степане Михайловичу, як Ви ставитесь до ідеї об"єднаного чемпіонату?

- Скептично.Я не бачу ні шляхів його реального втілення, ні користі для українського футболу. Якщо брати юридичну сторону питання, у світі існує усталений футбольний порядок, закріплений у статуті ФІФА. ФІФА, як міжнародна спортивна федерація, об"єднує в собі асоціації - національні федерації, які представляють незалежні країни, визнані міжнародною спільнотою, та конфедерації - континентальні футбольні об"єднання. Будь-які ліги у ФІФА асоціюються з національними федераціями.

В нас же мова йде про наднаціональне утворення. Таких прецендентів у світовому футболі сьогодні нема. Мабуть, не всі вже пам"ятають про об"єднання футбольних клубів G-14, яке було створене у 2000 р. і засновниками якого були 14 найбагатших клубів Європи, також незадоволених своїми фінансовими надходженнями. Серед них "Реал", "Барселона", "Мілан", "Інтер", "Ювентус", "Манчестер Юнайтед", "Ліверпуль", "Баварія", "Боруссія", "ПСЖ". Одним з завдань цієї групи на початках було створення окремої Європейської суперліги з тим, щоб збільшити клубні прибутки. УЕФА тоді пішла на певні поступки, але проти ліги категорично заперечувала. Під тиском групи була реформована Ліга чемпіонів, введені компенсації за виклики футболістів до збірних, що приводило до щораз більшого розриву між багатими клубами та іншими і дезорганізації футбольного життя. Тому у 2008 р. з ініціативи і жорсткої позиції сьогоднішнього президента УЕФА Мішеля Платіні група була розпущена,а на її місці утворена Асоціація європейських клубів, якої сьогодні не надто чути.

Спортивна сторона. Якщо таке, навіть, стане можливим, а для цього національні федерації повинні поступитися часткою свого футбольного суверенітету, - це наднаціональне утворення отримає статус однієї ліги з усіма наслідками. Це означає, що якщо сьогодні від України і Росії в єврокубках заявлено по 6 клубів, то від ліги їх буде тільки 6. Про це прямо в одному із своїх інтерв"ю заявив Мішель Платіні. А може бути і так, що суперліга жодних преференцій не отримає. Право на представництво у єврокубках належить національним федераціям, а обов"язок проводити національну першість з них ніхто не зніме. Тому неминучі протиріччя між лігою, національними федераціями і УЕФА-ФІФА.

Економічний аспект справи. Якщо мова йде про бізнес-проект, який повинен приносити прибуток, він повинен будуватися виключно на економічних засадах, а не спортивних. У проект повинні прийти значні інвестиції, щоб зробити якісний футбольний продукт. Це неминуче приведе до встановлення ліміту мінімального клубного бюджету. Скільки українських клубів це потягне - у нас "Газпрому" чи арабських шейхів нема? І чи захочуть зіркові футболісти (а це і є той якісний футбольний продукт) їхати сьогодні в Україну чи Росію? Свіжий приклад Мессі, якому в Росії пропонували річну зарплату 30 млн. євро і яку він навіть не хотів розглядати. Подібна ситуація виникає з шведом Гранквістом тощо.

А без цього люди на стадіони не підуть. Та й в суспільстві, що в російському, що в українському, не сформована відповідна футбольна культура. І не до футболу людям зараз - нам ще далеко до ситої Європи, через те надіятись на надприбутки не слід. Тому й можливий на початках ажіотаж швидко спаде.

В тому ж аспекті знову можуть виникнути протиріччя, що важливіше: ліга, єврокубки, національні збірні? Показовим в цьому плані є досвід таких спортивних бізнес-проектів, як Національна хокейна (NHL) та Національна баскетбольна (NBA) ліги на території Північної Америки, коли впродовж багатьох років інтереси національних федерацій і збірних ігнорувалися.

Тому в проекті я бачу, в першу чергу, політичний підтекст. В контексті тих геополітичних подій, в епіцентрі яких перебуває Україна, нас знову хочуть втягнути хоч у якийсь союз, нехай спортивний. Якщо навіть не вийде, винуватими все залишаться незговорливі хохли - така вже російська великодержавна ментальність.
Джерело: www.galsports.com

<<<