Футбол : Дмитро Чигринський: «Для мене головне питання – повернутися у футбол»

Зірковий захисник донецького «Шахтаря» і вихованець Львівського училища фізичної культури Дмитро Чигринський (на фото) після багаторічної полоси невдач нарешті справився зі своїми проблемами і повернувся у стрій. Встиг навіть «покапітанити» у матчі з «Полтавою».

Через що пройшов Дмитро Чигринський – розповідь від першої особи.

- Дімо, ти потихеньку повертаєшся до колишньої форми. Це результат лікування в Бразилії?

- Насправді все чудово. Давно так добре себе не почував. Останнім часом було багато пошкоджень, травм... Якщо чесно, в мені трапився певний дисбаланс. Порушення біомеханіки. Одна сторона, і в першу чергу нога, була явно сильніша за іншу! Тому я багато працював над тим, щоб привести в порядок своє тіло, тим більше втратив багато сили в правій частині. Це не дивно. Права нога стала трохи коротшою, до того ж я постійно її страхував. Плюс було кілька рубців від старих ушкоджень. Вони теж стягали ногу. Тому я проходив відновлення в Бразилії.

- Там відразу визначили причину проблеми?

- В принципі, ця ситуація була їм зрозумілою, вони не вперше з таким стикалися. Ми проходили тести, знімали контрольні показники. Все відбувалося на базі «Корінтіанса». Я радий, що мені надали всі можливості, аж до тренувань з другою командою! Це було потрібно для того, щоб контролювати мене і в тренувальному процесі, і під час ігрових вправ. Я дуже вдячний Антоніо Карлосу Заго, який порекомендував це місце. І вдячний безпосередньо фізіотерапевту, який зі мною займався. Я відчув на собі (і наші бразильці це підтвердили), що цей фахівець - феномен по частині спортивної реабілітації. Свого часу він відновлював Роналдо, у якого були пошкодження колін, дуже серйозні травми. Бруно встиг попрацювати в «Реалі» і в «Інтері». Мені з ним пощастило, бо він дуже сильний у своїй галузі.

- Скільки часу ти там пробув?

- Два місяці. Фактично це 7-8 годин роботи щодня. Мій день починався о 8 ранку. Процедури, тренування. Потім пауза на обід, і після - те ж саме. В готелі я опинявся о 18 годині. Зняв житло недалеко від бази. Тому що Сан-Паулу - гігантське місто. І відстані неймовірні, враховуючи, що база «Корінтіанса» розташовується за містом. 15 хвилин на таксі щоранку. В неділю у мене був вихідний. Решту шість днів на тиждень займався.

- Поєднати приємне з корисним? У сенсі потрапив на чемпіонат світу?

- Не потрапив! Навпаки, мені заважала навколишня метушня. В Сан-Паулу був великий ажіотаж, суєта. А коли грала збірна Бразилії, навіть пересування по місту ставало проблематичним, транспорт не завжди ходив.

- Ти їздив на громадському транспорті?

- Ні. Але навіть таксі в цей час не виходили на лінії. Коли грала бразильська збірна, не працювала нічого: ні магазини, ні ресторани. Тим не менш, це теж досвід - подивитися на все з іншого боку. Великих незручностей я не відчував. Але на перших порах час ішов якось веселіше, адже крім роботи були всі ці матчі, цікаво спостерігати.

- Ти побував на якихось поєдинках?

- Ні. Це неможливо було - і з моїм графіком, і тому що матчі були розкидані по всій країні. Навколо тих поєдинків, які проходили в Сан-Паулу, був шалений ажіотаж. Часто виходило, що в Сан-Паулу грала збірна Аргентини, а це принциповий суперник для бразильців. Тим не менш, жодних конфліктів не було.

- Як гравцеві перебувати в епіцентрі світового футбольного свята і не побувати на жодному матчі?

- У будь-якому випадку було цікаво. Це ж чемпіонат світу! А думати: «Як же так? Чому я не тут?» - Я не став. Так неправильно.

- А якщо не в якості футболіста, а в якості глядача?

- Для мене цікаво було знаходитися там на місці. І аналітику крутили по телевізору 24 години на добу!

- Ти добре розумієш португальську?

- У мене є деяка база іспанського, а португальська не сильно від нього відрізняється, тому багато речей були зрозумілі. З тим же Бруно, з яким я працював, спілкувалися і іспанською, і англійською. В першу чергу, було цікаво спостерігати за бразильськими уболівальниками. Там мали місце резонансні ситуації з грою збірної, особливо в матчі з Німеччиною. Я бачив реакцію на призначення Дунги! Почув, що у них корупція може бути не тільки в бізнесі, але і в футболі.

- Поки ти займався за своєю програмою, у «Шахтаря» розпочалися збори. Розумів, що випав з процесу?

- Я ж прилетів до Австрії. Ми поспілкувалися з Містером і з генеральним директором Сергієм Палкіним, обговорили цю ситуацію. Ні для кого не секрет, що я давно поза футболом. Виходжу і випадаю знову. Тому для мене головне питання - повернутися у футбол, а не встигнути за «Шахтарем». Мені потрібно глобально виправити своє становище, а не мислити, що втрачу півсезону або місяць. Це як наступний рівень, коли ти відчуваєш себе добре. Тут вже не настільки важливо, на якому етапі ти приєднуєшся до команди. Головне - мати можливість працювати в повну силу. І якщо це середина сезону - значить, середина. Початок - значить, початок. Я розумів, що не пройшов передсезонні збори, не грав у товариських матчах. І в цьому вся складність. Але, з іншого боку, я відчуваю себе добре, і для мене це найголовніший показник. А все інше... В будь-якому випадку є тренувальний процес, який не зупиняється ні на хвилину. І нехай у мене був не такий передсезонний збір, як у всієї команди, але, повірте, він виявився не менш інтенсивним і складним. Тому я знаходжусь в непоганій фізичній формі. Тут варто говорити про мої ігрові кондиції. Фізичні - одна справа, і зовсім інша - ігрові. Колеги провели багато матчів за збірні, потім офіційні поєдинки в чемпіонаті, а я весь цей час працював в іншому ритмі. Звичайно, я вважаю, що потрібно впровадитися в команду, синхронізувати всі зв'язки. У мене для цього є певний досвід, я не перший день у футболі.

- Зараз ти себе почуваєш впевнено? Впорався з усіма своїми проблемами, і ментальними в тому числі?

- Ментальність? Що мається на увазі?

- Ти ніби ожив... Ти повернувся тією людиною, якою був раніше.

- Ну, у мене такий характер. Я не хочу вантажити своїми проблемами інших - природно, я все тримав у собі.... Не вважаю себе дуже потайливою людиною, але я досить часто буваю закритий.

- На початку інтерв'ю ти казав, що побоювався за ногу. Зараз цей страх зник?

- Я не сказав, що побоювався, я говорив «страхував». Це через те, що був дисбаланс, і вона постійно була затиснута.

- Тепер немає цього відчуття?

- Зараз я відчуваю себе вільно. Це питання не впевненості, а саме свободи. Скажімо так, своє тіло я відчуваю абсолютно: права нога, ліва, рухи.

- Зараз ти робиш наголос не на фізичні кондиції, бо вони вирівнялися, а на напрацювання ігрових зв'язок?

- Все разом. Тому що фізичні кондиції - це база. А ігрові ситуації, ігровий ритм - трохи інше. Будь-який футболіст підтвердить: скільки б ти не бігав на зборах і ні виконував фізичної роботи, а виходиш на гру - і бачиш зовсім інший ритм.

- У тебе настав період свого роду оновлення. Зазвичай такі зміни трапляються відразу у всіх сферах життя...

- Коли все відразу змінюється, здається, що луску знімаєш. У мене такого немає, так як я вважаю, що процес становлення, накопичення знань, формування характеру - безперервний. Неможливо змінитися на 180 градусів: бути однією людиною, а стати іншою. Природно, всі події, через які ти проходиш - хороші і погані, - залишають якийсь відбиток. Я досить аналізував все, що відбувається і до того, як у мене почалася смуга ушкоджень. Безумовно, цей період міг пройти по-іншому... Але я ні про що не шкодую! Може бути, завдяки цьому я став серйознішим, ніж міг би бути. Але все природно. Ми дорослішаємо. І нормально, якщо людина в 20 років має один зовнішній вигляд і спосіб життя, а до 30 - зовсім інший. Звичайно, є зміни. Але вони не вимушені, а природні.

- Одружуватися не збираєшся?

- Ні. Але, до речі, я не думаю, що одруження може сильно поміняти людину. Характер незмінний в будь-якому випадку.

За матеріалами www.shakhtar.com

<<<