Велоспорт : Тетяна Клімченко: «Суперниці були від мене набагато старші»

Нещодавно у Мінську відбувся чемпіонат світу з велосипедного спорту на треку.Від команди України участь у чемпіонаті світу здобули 17 спортсменів, двоє з яких представляли львівську область. Це вихованка Львівського училища фізичної культури Тетяна Клімченко (вип. 2011р.)(командна гонка переслідування, командний спринт) та Андрій Куценко (командний спринт). У перший день змагань у Мінську розіграли чотири комплекти нагород. У командному спринті серед жінок перемогла збірна Німеччини. Збірна України у складі Тетяни Клімченко та Олени Цьось посіла 9-те місце. Як бачимо, дебют Тетяни виявився не глевким, бо вона – наймолодша учасниця фіналу у цьому виді змагань. По приїзді в Україну «СПОРТИВКА» поспілкувалася зі спортсменкою із Червонограда Тетяною Клімченко, яка сьогодні є студенткою ІІ курсу Львівського державного університету фізичної культури.

Важчий суперник – більше в нього вчишся

- Серед суперників не було слабких представників, бо майже усі неодноразові чемпіони світу, - розпочинає розмову Тетяна Клімченко. Надзвичайно впевнено себе почували представники Італії та Грузії. Щоб когось обігнати крім постійного тренування треба ще добре підтягнути свій рівень до їхнього, а вже тоді думати яким чином із ними боротися. Суперниці були від мене на багато старші. На гонці скретч доводилося їхати з елітою, яка вже виступала на багатьох змаганнях найвищого рівня. Мабуть, через це й було трохи важко. Однак у цьому не має нічого поганого, бо завдяки подібним змаганням набираюся неоціненного досвіду. Чим важчий суперник, тим більше у нього вчишся. Розумію, що в мене попереду дуже велика кількість роботи над собою та власною майстерністю.

- Проаналізуй виступ твоїх колег Анни Нагірної та Олени Цьось.

- Анна Нагірнадосить хороша та перспективна дівчина. За загальними результатами Нагірна показала найкращий результат, приїхавши сьомою на гонці-переслідуванні. Щодо Олени Цьось, то вона також дуже хороша велогонщиця. Проте, коли мені довелося з Оленою виступати у парі, то виступ не надто вдався.

- Чи впливає психологічно на тебе те, що доводиться виступати зі старшими учасниками?

- Як на мене, то це не зовсім можна назвати психологічним тиском. Тут більше значення скоріш за все відіграє розуміння тієї відповідальності, яка лягає на мене виступаючи з такими досвідченими суперниками.

- Як проходять навчально-тренувальні збори?

- Тренувальні збори в нас проходять у Туреччині. Мій тренер Орест Тичко постійно говорить, що краще не дотренуватися, ніж перетренуватися. В загальному, до таких зборів жодних претензій у мене, як і в інших дівчат по команді не повинно бути. Нам створюють дуже хороші умови для тренування. Проте при підготовці на останні змагання мені не вистачило часу для відмінної підготовки до чемпіонату світу.

Початок на татовій «Україні»

- А як ти прийшла у цей спорт?

- Одного разу на урок фізкультури прийшов тренер з велоспорту і запропонував усім бажаючим приходити на заняття. Йому вдалося зацікавити цим видом спорту чи не половину моїх однокласників, в тому числі й мене. Тренування проходили весело та цікаво, але згодом залишилася лише я і так і розпочався мій шлях у велоспорт. Хоча ні, початок був вдома на татовій «Україні» (жартує, -- примітка автора).

- Скільки у тебе велосипедів?

- Не багато і не мало, а саме така кількість, яка потрібна для повноцінного тренування та участі у змаганнях – один зимовий та один літній шосейні, а також два трекові велосипеди. Є ще також один велосипед, який вже своє «відбуває» на селі. Зараз, на його заміну планую купити новий гірський велосипед.

- Велоспорт є дорогим видом спорту?

- Важко казати про фінансовий бік цього виду спорту, бо всі ремонти та покупки нових велосипедів, а також форму, нам забезпечують. Переважно за фінансову частину відповідає тренер, а я навіть не знаю, що і скільки коштує.

- Що допомагає не «перегорати» на змаганнях?

- Перш за все, це розуміння того, що на тренуваннях не варто віддавати всі сили та показувати все на що ти спроможна до кінця. Правильний розподіл сили напевно і допомагає не «перегорати», як ви кажете. Також на змаганнях перед стартом намагаюся відокремитися від усіх та всього, що мене оточує. Зосереджуюся на собі та гонці, яка мене чекає попереду. Також стимулює на перемогу моя улюблена музика, яка завжди зі мною.

Сталого кумира у велоспорті не маю

- Чи подорожуєш велосипедом?

- На даний час, на жаль, не випадало ні часу, ні можливості для велосипедних подорожей, тим паче на великі відстані. Якщо б такий час у мене з’явився, то неодмінно б спробувала подорожувати на улюбленому транспорті.

- Чи маєш кумирів у велоспорті?

- Відверто кажучи, захоплюватися можу як і нашою Леся Калитовською, яка сама родом із Жовкви, а зараз виступає за Луганськ, так і закордонними велогонщиками. Проте, сталого кумира у велоспорті не маю. Вважаю, що створювати собі кумирів не варто, бо хто може бути кращим за себе самого і результати яких вдалося досягнути.

- Яку мету ставиш перед собою у велоспорті?

- Говорити і хотіти можна багато, але перш за все потрібне тренуватися та зростати на тлі інших велогонщиків. Щоправда, хто ж відмовиться від перемоги на Олімпіаді чи звання чемпіона світу, а тим паче неодноразового. Тому на все свій час і не варто забігати аж так далеко наперед. Що вдасться досягнути, а що ні – покаже час. Якщо зможу досягнути потрібного рівня підготовки, то можливо все. Якщо ж ні, то буду ще працювати над собою та намагатися не зациклюватися на чомусь такому глобальному. В гору треба йти поступово.

- Які змагання у тебе попереду?

- Зараз готуюся до чемпіонату Європи, який проходитиме влітку у Португалії. Згодом після цього чемпіонату, відбудеться чемпіонат світу.

Джерело: Юлія Вільховська, www.galsports.com

<<<