На чемпіонаті Європи зі стрільби з лука у приміщенні, який приймало польське місто Жешув, перемогу у командній стрільбі з класичного лука здобула жіноча збірна команда України у складі харків’янки Вікторії Коваль, Лідії Січенікової з Чернівців та вихованки Львівського училища фізичної культури Катерини Палехи (вип. 1999р.).
Про польські звитяги, невдачу на лондонській Олімпіаді, неспортивне життя та наступні змагання Катерина Палеха поділилася з газетою «Спортивка».
Відстані стріл вимірювали декілька разів
- Яким був шлях до перемоги?
- Постійні тренування та робота на навчально-тренувальних зборах дали свої плоди. Протягом трьох місяців свідомо готувалися до чемпіонату Європи, щоб гарно виступити. Саме завдяки цьому вдалося досягнути хорошого результату.
- Розкажи більш детальніше про фінальні баталії з італійками?
- Для нас це була найважливіша та найскладніша боротьба, бо ми дійшли до перестрілки, яка закінчилася з однаковою кількістю балів. У цій перестрілці кожен спортсмен мав вистрілити по одній стрілі. Трапилося так, що ми виступали першими і заробили на пострілах 30 балів, так само виступили і наші суперники з Італії. За старими правилами нам би довелося робити ще одну перестрілку, але згідно нових правил вимірюється відстань стріли найближчої до центру. За таких обставин склалася досить спірна ситуація, відстані стріл до центру вимірювали по декілька разів, але в кінцевому результаті, наша стріла виявилася центральніше.
- За рахунок чого вдалося досягнути такого успіху?
- Найголовнішим елементом успіху було вміння опанувати власні емоції. Також допомагало й те, що змагання проходили у країні-сусідці. Відтак, виступаючи у Польщі відчуваєш себе майже як вдома. Надзвичайну підтримку отримали від великої кількості українських уболівальників, які приїхали нас підтримати на чемпіонат Європи. Дуже приємно, коли за тебе мають можливість вболівати рідні, близькі та друзі.
- Раніше у Польщі доводилося перемагати?
- У 2009 році у цій країні проходив чемпіонат світу, але тоді участі у змаганнях не вдалося взяти. Тому тоді у Польщі була тільки у якості вболівальника. Тепер же вдалося і участь взяти і перемогу здобути!
Жешув сподобався компактністю та затишком
- Чим запам’ятався Жешув?
-У Жешуві була вже не вперше. Раніше у цьому польському містечку доводилося виступати на дружніх турнірах. Мені дуже подобається Жешув своїм затишком та компактністю. Незважаючи на погоду, яка аж ніяк не була для нас сприятливою, настрій протягом усього перебування у Польщі залишався хорошим. Через брак часу, на жаль, не вдалосябільш детальніше оглянути місто у архітектурному чи культурному плані.
- У яких ще видах програми окрім стрільби з класичного лука ти брала участь?
-У нас є види програм де потрібно бігати, стрибати та стріляти з лука, але тимчасово, на такі змагання ми не їздимо. На даний час не планую займатися іншим видом стрільби окрім класичного. Відтак, якщо буду закінчувати кар’єру саме з цього виду стрільби, то треба буде щось думати щодо іншого виду. Адже, стрільба з лука – це моє життя, а тому сподіваюся, що ще довго протримаюся у цьому спорті.
- Відійдемо трохи від змагань. Як проводиш вільний час?
- Останні роки у нас такі великі навантаження, що в ті дні, коли буваю вдома намагаюся більше часу та уваги приділяти своїй сім’ї та дочці Поліні, якій вже шість років. Тепер доводиться займатися і її видами спорту, бо вона вже займається художньою гімнастикою та плаванням.
- Чи колекціонуєш щось?
- Тривалий час колекціонувала жирафів різних видів та розмірів. Усе розпочалося із малесенької іграшки, яку мені подарували. Згодом, колекція стала такою великою, що довелося просити друзів більше не дарувати жираф, бо у квартирі не вистачало місця для їх зберігання. Тепер колекційними іграшками грається моя дочка, тому на цьому моє колекціонування, можна сказати, закінчилося. Щоправда, коли з’являються діти, то вже більше звертаєш увагу на їхні потреби, а не на власні.
- Як любиш відпочивати?
- Серед усіх видів відпочинку, найбільше мені до вподоби активний відпочинок. Часто виникає бажання разом із сім’єю сходити в ліс чи гори по гриби, бо де як не в лісі можна послухати тишу та спокій, а також набратися нових сил та енергії. Навіть найпростіший виїзд на природу, зазвичай, не проходить без ігор у волейбол, великий чи настільний теніс. Також до переліченого відпочинку входить рибалка.
Десь не допрацювали…
- Ти брала участь на останній Олімпіаді в Лондоні. А що найбільше запам’яталося?
- Найбільше у пам’яті закарбувалося олімпійське селище з великою кількістю спортсменів, серед яких панував неабиякий піднесений дух та спортивна атмосфера. Все це надихало та надавало впевненості у власних силах. Також неймовірної краси сам Лондон, який з усіх міст Європи сподобався мені найбільше.
- Що завадило у Лондоні здобути олімпійську медаль?
-У спорті не розбереш, тим паче, у нашому виді, що саме завадило (жартує Катерина Палеха, – примітка автора). Не зважаючи на велику самовіддачу на тренуваннях наші задумані плани не втілилися у реальність. Від цього було дуже боляче, неприємно та образливо. Виходить, що все ж таки, десь ми не доопрацювали…
- Які змагання у тебе попереду?
- Незабаром вирушаємо в Харків на матч найсильніших лучників України, який буде для нас відбірковим. Адже пізніше розпочнуться етапи Кубка світу та Європи. Зокрема, у Франції гран-прі Європи, яке проходитиме вже на відкритому просторі, бо за календарем ми б вже мали виходити на вулицю, але погодні умови, як бачимо, нам поки що цього робити не дозволяють.
Джерело: Юлія Вільховська, газета «Спортивка»