Спорт : Інтерв’ю

Михайло Сташків: «У моїй групі є два виражені таланти»

Василь Козар: «Такі дівчата могли народитись тільки в Галичині»

Анастасія Горлова: «Одну мрію здійснила – навчаюся у спортивному училищі»

Роберт Мартон: «Хочу виграти Олімпійські ігри, а потім перейти у професіонали»

Олег Ящук про свій перехід в «Б-Ікс Брюссель»

http://www.ufk.lviv.ua/ua-category-football-news3016.html

Олег Лужний: «Хотів би побажати молодому поколінню, що коли вони будуть вірити і молитися, Бог їм допоможе»

   http://www.ufk.lviv.ua/ua-category-football-news2646.html http://www.ufk.lviv.ua/ua-category-luge-news2574.html

http://www.ufk.lviv.ua/ua-category-handball-news2564.html http://www.ufk.lviv.ua/ua-category-handball-news2550.html http://www.ufk.lviv.ua/ua-category-handball-news2546.html http://www.ufk.lviv.ua/ua-category-athletics-tab1-news2545.html http://www.ufk.lviv.ua/ua-category-handball-news2544.html http://www.ufk.lviv.ua/ua-category-handball-news2539.html
Марія Гладун: "Сподіваюся закріпитися у "Галичанці"
http://www.ufk.lviv.ua/ua-category-handball-tab1-news2376.html

Степан Родак, директор училища: «Важливо, аби учні бачили живий приклад!» www.ukrwrestling.com/news/511/

 

Меню для перемог

Головні принципи організації харчування у зимових видах спорту з переважним проявом витривалості.

www.olimparena.org

Листопад 2009р. "Олімпійська арена" №11

 

Інтерв’ю з бронзовою призеркою І Юнацьких Олімпійських ігор Оксаною Райтою

В лютому вихованка Сокальської ДЮСШ «Соколяни», студентка І курсу Львівського училища фізичної культури, бронзовий призер І літніх юнацьких Олімпійських ігор у Сінгапурі Оксана Райта в Сумах виграла чемпіонат України серед юніорів в бігу на дистанції 3000м з перешкодами. Також у Львові під час урочистих Зборів спортивної громадськості Львівщини за підсумками 2010 року «Лауреати спортивного року» Оксану визнали кращим юним спортсменом Львівщини минулого року. А 5 березня Оксані виповнилось 18 років.

- Оксано, як відзначила уродини?

- В цей день у нас було два тренування. Після вечірнього тренування ми купили торт і з дівчатами тихо в гуртожитку відсвяткували.

- Привітань було багато?

- Так. Особливо пам’ятні урочистості з нагоди 40-річчя училища фізичної культури. Вони відбулися на СКА. Там мене при всіх урочисто привітали – і директор училища, і мої тренери…

- Які подарунки найбільше сподобались?

- Всі було приємно отримувати. Виокремлю подарунок від училища – купальник збірної України. Сподобались подарунки від тренера Сташківа – кросівки дуже класні, фрукти, ікру… А ще один дуже приємний подарунок мені зробили дівчата з гуртожитку. Зранку вони мене привітали і подарували горнятко з нашими фотографіями.

- Для легкоатлетки, яка бігає на дистанцію 3000 метрів з перешкодами, 18 років – це юніорський вік, дорослий чи перехідний?

- Цей рік і наступний я виступатиму серед юніорів. А після цього буду переходити в старшу категорію.

- Ще торік ти бігала дистанцію 2000 метрів з перешкодами. В лютому в Сумах вже виграла чемпіонат України серед юніорів на дистанції 3000 метрів з перешкодами. Це твій перший офіційний старт на довшій дистанції?

- Так, вперше бігла цю дистанцію. Ніколи на змаганнях не стартувала навіть 3000 метрів без перешкод. До старту в мене було очікування – як я пробіжу цю дистанцію? Але якось добігла (Сміється).

- І не тільки добігла, а й перемогла. Очікувала, що буде важче?

- Так. Видно мене тренер добре підготував, тому що біглось непогано. Але напруження відчувала протягом усієї дистанції. Бо позаду мене постійно бігла дівчина з Тернополя Марія Павлишин. Якби вона мене почала обганяти на останніх метрах, не впевнена, що дала б їй відпір. Але добре, що я раніше почала фінішувати і втримала перевагу. Мій час був 10:25.06. Суперниця програла мені менше секунди.

- В лютому також відбувся чемпіонат України серед дорослих, на якому переможниця показала час лише на 2 секунди кращий, ніж у тебе. Мабуть, вже націлюєшся скласти конкуренцію і дорослим спортсменкам?

- Звісно. Можливо, влітку виступлю і на дорослих стартах. Але, як каже тренер, головне – спочатку виступити на своїх, юніорських, змаганнях. Також зауважу, що на чемпіонаті України серед дорослих не виступали два майстри спорту міжнародного класу зі значно вищими результатами. Тож із найсильнішими мені ще рано тягатись.

- До яких змагань зараз готуєшся?

- Мали готуватись до чемпіонату України з кросу в Цюрупинську, але на нього не поїдемо. Зараз вирушимо на збори, де готуватимемось до юніорського чемпіонату України, який відбудеться влітку. На цьому чемпіонаті відбиратимуть учасників на чемпіонат Європи.

- На цей сезон тобі тренер ставить завдання покращення результату? До прикладу з нинішніх 10:25.06 "зняти" 10 секунд.

- Взагалі-то він так не казав, але, звичайно, ми будемо старатися покращити цей результат. Важливий ще один момент. В Сумах у манежі не було ям з водою. А яму з водою долати набагато тяжче, ніж просто долати бар’єри. Так що буде добре, якщо мені вдасться влітку пробігти з нинішнім результатом.

- Від Юнацьких Олімпійських ігор пройшло більше півроку… Які нині емоції від тієї події?

- Коли згадую Олімпіаду, мені стає радісно. Пригадую, як там було, свої старти. Після того мені часто снилося, що я біжу олімпійську дистанцію. Приїзд, нагородження… Пригадую своїх суперниць, як ми знайомились, як бігли. Щоразу щось нове пригадую з Олімпіади. Але, як каже мій тренер: "Не головне - блиск медалі, а те, що буде далі". За цим принципом ми і рухаємось вперед.

- Після Юнацької Олімпіади твоя популярність серед хлопців зросла чи, можливо, навпаки? Та ж Олена Костевич сказала, що після того, як вона виграла "золото" Олімпіади, хлопці до неї боялись підходити…

- Якщо чесно, різниці не помічаю. Звичайно, навіть в одній із соціальних мереж, хлопці просять додати їх в друзі, спілкуються, хочуть зі мною познайомитись. А в усьому іншому, як було, так і залишилось (Сміється).

- По собі, ти відчуваєш, що така як була, чи стала іншою, ніж рік тому?

- Змінилась. Трохи сміливішою стала. Бо минулого року була аж надто скромною. Змагання, досвід… Змужніла, словом.

- Недавно ти перемогла в номінації "Кращий юний спортсмен Львівщини 2010 року". Це було очікувано для тебе?

- Я знала, що є в числі трьох претенденток на це звання. А чи стану переможцем, не знала.

- Коли оголосили твоє прізвище, які емоції в тебе були?

- Рада була. Коли виходила на сцену, де мене нагороджував голова облдержадміністрації Михайло Цимбалюк, в мене руки тряслися (Сміється). Відзначили цю перемогу з дівчатами в гуртожитку – з’їли коробку цукерків. Після цього пішли на тренування (Сміється).

- У Львові, коли випадає вихідний, кудись вибираєшся?

- Коли випадає вихідний, ми з дівчатами в першу чергу відсипаємось. А потім можемо піти по супермаркетах погуляти, якісь речі собі на тренування чи змагання купити. А улюблених місць немає.

- А на ковзанку ходила?

- Так. Одного разу ввечері ми з дівчатами пішли на ковзанку біля Ратуші. Весело було. Взагалі, вперше за рік стала на ковзани. Спочатку боязно було. А коли роз’їздилась – весело!

- Як часто їздиш додому в Сокаль?

- Не часто вдається. Починаючи з осені була вдома чотири рази. Рідні дзвонять щодня, цікавляться, як змагання, коли наступний старт. Вболівають, тримають кулаки за мене.

Автор: Василь ТАНКЕВИЧ
За матеріалами: Галичина спортивна - новини легкої атлетики
http://galsports.com