Гандбол : Тамара Смбатян: «Маю велике бажання виступати за збірну України»

Нещодавно у Запоріжжі відбувся тренувальний збір жіночої національної збірної України з гандболу. До участі у зборі головний тренер збірної Леонід Ратнер запросив і вихованок Львівського училища фізичної культури Ірину Стельмах та Тамару Смбатян. Про свої враження від збору та спортивне життя Тамара Смбатян розповіла газеті «Спортивка».

- Тамаро, які враження від виклику до збірної України?

- Враження, звісно, дуже позитивні, радію тому, що мене викликають. Адже це ж не просто так викликають за файні досягнення. Вже не вперше отримала запрошення в збірну. Цього року це вже вдруге. Тепер є натхнення працювати над собою ще в більш посиленому режимі. Не хочу, щоб це було в останній раз, і маю велике бажання надалі виступати за збірну України та залишити якомога позитивніші враження від своїх виступів за честь рідної країни.

- Із ким товаришуєш у збірній?

- Знайома з усіма, бо під час тренувань та перебування в спортзалі ми всі між собою спілкуємося. Проте не маю надто великих друзів і не маю ворогів. Підтримую з усіма дівчатами дружні відносини, наскільки це зараз можливо.

- За клуб з якого чемпіонату у майбутньому мрієш виступати?

- Хотілося б зіграти в клубах таких країн, як Франція, Данія, Норвегія. Відомо ж бо, що гандбол у цих країнах на доволі високому рівні розвитку та популярності. Потрапивши в такий чемпіонат і команду такого рівня, є всі шанси ще більше працювати над собою та своєю технікою, реалізовувати себе у професійному плані.

- Чи є в тебе кумир у гандболі?

- Так, є. За збірну Чорногорії виступає дівчина, прізвище якої Княжевич. Грає вона на тій самій позиції на полі, що і я. Тому, коли переглядала її гру на чемпіонаті Європи, мені дуже сподобалася її техніка. Мрію бути схожою на неї.

- Який матч за час твоєї кар’єри запам’ятався найбільше і чому?

- Найбільше запам’ятався матч, коли ми грали в Херсоні з «Дніпрянкою». Гра із самого початку виявилася для нас не надто вдалою. Проте вже в другому таймі, незважаючи на те, що суттєво поступалися команді-суперниці, знайшли в собі сили, терпіння і стійкий характер, щоб перемогти. В цьому матчі особисто забила чимало м’ячів.

- Чи подобаються тобі інші види спорту?

- Раніше, коли ще виступала за ДЮСШ із гандболу, то паралельно з ним грала в міні-футбол. Цей спорт мені також дуже довподоби і грати виходило не гірше, ніж у гандбол. Щодо інших видів спорту, то більше таких, які б мене зацікавили, немає.

- Якби в тебе була можливість займатися міні-футболом, чи покинула б заради нього гандбол?

- Раніше мала виступати за івано-франківську жіночу команду, тренер якої пропонував мені звертатися, якщо виявлю бажання продовжити займатися цим видом спорту. Проте вже після закінченням сьомого класу вирішила для себе остаточно, що буду займатися гандболом. Насамперед, цей вид спорту мені більше до душі та є жіночнішим за футзал. Можу, звісно, займатися футболом, але лише на рівні хобі.

- Чим любиш займатися окрім спорту?

- Від матері мені передалася любов до книги. Тому читаю із задоволенням книги на найрізноманітнішу тематику, однак улюбленими жанрами для мене є фантастика та історія. Також зібрала чималу колекцію монет. Оскільки завдяки гандболу подорожую ще із сьомого класу і з кожної країни, де довелося побувати, привожу для себе монети.

- Яка з відвіданих країн для тебе найбільше запам’яталася?

- Ми були і у Франції, таких країнах-сусідках, як Польща, Румунія, Литва, та найбільш приємний спогад після себе залишили Німеччина та Грузія. У першій сподобалася гостинність жителів, в яких немає лукавства, команда тутешня також дуже хороша. Вона мені дуже сподобалася як у фізичному, так і в технічному плані. Грузини як нація також дуже сподобалися. Вони дуже люблять українців, що було зрозуміло з їхньої поведінки та розмови з нами. Надзвичайно сонячна країна. Проте, якщо обирати, то обрала б однозначно Німеччину. Надзвичайно високий рівень життя, дуже гарні умови для того, щоб розвиватися в професійному плані.

- Який відпочинок тобі до вподоби?

- Відпочивати в горах не дуже люблю, адже там зазвичай буває холодно, а я холоду не люблю. Більше мені подобається відпочинок на морі. Тим паче, якщо є така можливість поїхати туди з батьками. Проте, якщо чесно, найкращим відпочинком для мене є той час, коли тренер відпускає додому до рідних, до мами. Адже біля мами у мене найкращий відпочинок.

- Чи маєш домашніх улюбленців?

- (Усміхається). Вдома рідко буваю, проте, незважаючи на це, в мене є мій домашній улюбленець кіт Пух. Він повністю білий і пухнастий, з великими голубими очима. Кожного разу, коли приїжджаю додому, він якось інтуїтивно мене відчуває і тоді, коли дзвоню в двері, Пух підбігає до них та зустрічає мене. Щоправда, ніхто не знає, як йому вдається там мене вичислити, адже ні на кого більше так не реагує, лише на мене.

Джерело: Юлія Вільховська, www.handball.net.ua

<<<