Гандбол : Ірина Стельмах: «У нас в Польщі вже стартував сезон…тут хороший рівень команд»

Як ми вже повідомляли, лідери львівської гандбольної «Галичанки», вихованки Львівського училища фізичної культури Ірина Стельмах і Тамара Смбатян залишили команду і з нового сезону будуть виступати за клуб польської суперліги «Олімпія-Бескид» з м.Новий Сонч. Про перші враження від нової команди, міста та спогадів про львівський етап своєї кар’єри з виданням «Галичина спортивна» поділилася Ірина Стельмах (на фото).

- Насамперед, розкажи трішки про Новий Сонч.

- Новий Сонч - маленьке, гарненьке містечко, розташоване на сході Польщі, неподалік Кракова і словацького кордону, довкола оточене горами і річками. Воно має гарну архітектуру, а центр міста чимось нагадує Львів, природа ж надзвичайно красива, бо це продовження тїєї краси, що й у нас в Карпатах.

- А в команді Тебе прийняли тепло?

- Так, тепло. Буду говорити від нас двох з Тамарою: тут вийшло так, що зібралася нова команда, тобто прийшло багато нових дівчат, і ми потрапили в новий колектив, у який влитися було набагато легше, ніж би він був давно сформований і дружній. Дівчата нас прийняли добре, з розумінням поставилися до мовного бар'єру, завжди нам підказують і допомагають в побутових речах.

- А взагалі ваша команда існує давно?

- “Олімпія Бескид” існує давно, вона була створена на базі школи і ще в 90-х роках грала в третій лізі. Тепер все виглядає по-іншому, адже останнім часом команда виступає в Суперлізі.

- На якому місці була в минулому сезоні?

- На 10-му з 12-ти. Минулий сезон не був для них настільки успішним. Роком раніше вони були 5-ті.

- Як відчуваєш, чи будете ви з Тамарою лідерами команди?

- Думаю, що нам це вдасться. Ну наразі так і є: ми з Тамарою і ще одна дівчинка, яка теж прийшла цього року з іншого клубу, - ми є лідерами. Хотілося б, щоб до нашої команди прийшло ще дві-три гравчині, аби була нормальна конкуренція і нормальна заміна, бо наразі її немає, і якщо щось з кимось стається, то просто немає ким замінити.

- Люблю всіх просити пригадати перший свій професійний матч. Коли це було і чи взагалі щось пригадується з нього?

- Тоді це був перший тур Суперліги у Києві, коли до тих, хто залишився ще зі старої “Галичанки” (Козар якраз став тренером) додали нас - пару молодих дівчат-одинадцятикласниць з УФК. Можна сказати, що ми грали з зірками в команді: Туркало, Штефан, Трегубова... І грали проти таких же зірок з Кривого Рогу, бо перший матч тоді був якраз проти діючого чемпіона України, де грали Манагарова, Горильська, Висоцька, Шуцька та інші. Пам'ятаю, що забила тоді перший гол в матчі. Це були дуже приємні враження, адреналін зашкалював, бо тоді ще була сильна Суперліга в Україні і відповідний рівень команд. Пам'ятаю, що ми тоді програли і памятаю лише, як завжди звучало ім'я Юлії Манагарової, котра не втомлювалася забивати м'ячі у ворота з відривів. Тоді для мене все здавалося таким незвіданим і новим, адже тільки розпочиналася моя кар'єра у Суперлізі, де зовсім інший рівень; пограти проти тих всіх майстрів було такою честю! Це, до речі, й був мій найуспішніший рік, більше такого у мене не було.

- Чи думала тоді, що станеш колись чемпіоном?

- Тренер завжди казав, що ще рік-два, і ми будемо першими. І він мав рацію. А особисто я над цим не замислювалася, бо були настільки відповідальні і хороші ігри, що навіть те п'яте місце, яке ми тоді посіли, здавалося й так великим здобутком.

До речі, у нас в Польщі вже стартував сезон, і розпочали ми його не дуже вдало: програли гру команді, в якої виграли чотири спаринги. Перший наш матч свідчить про те, що тут не буде все так легко, і сам чемпіонат не буде такий простий, адже перед тим матчем з “Пьотрковом Трибунальським” ми були очевидними фаворитами, а на ділі - це взагалі була не та команда, з якою ми грали перед тим спаринги, вони нас добре проаналізували і вийшли на майданчик, повні сил, щоб боротися, а ми навпаки - десь трішки розслабилися, і у відповідальні моменти своє не забили. От і все.

І взагалі, тут хороший рівень команд, де багато старших і досвідчених гравців, а окрім явних лідерів всі команди будуть боротися за призові місця, і кожен буде доводити, що він кращий. А ще тут трішки інша система змагань, ніж в Україні, так що буде дуже багато матчів, і буде цікаво! А щодо колективу, то думала, чесно кажучи, що буде гірше, бо перед тим стільки всього наслухалися... Але все склалося дуже добре. Сумую за дівчатами з “Галичанки”, але й тут нема на що нарікати.

Автор: Володимир ГОЛОД, за матеріалами: www.galsports.com

<<<