Львівську гандбольну «Галичанку» покидають двоє лідерів – вихованки Львівського училища фізичної культури Тамара Смбатян та Ірина Стельмах. Гандболістки планують продовжити кар’єру у польському клубі «Олімпія-Бескид».
У складі «Галичанки» Смбатян і Стельмах виступали 5 років. Двічі ставали фіналістками європейського «Кубка Виклику». У минулому сезоні здобули золото чемпіонату України. Обидві спортсменки – члени національної збірної України.
Про непересічну для українського гандболу подію «Газеті» розповів головний тренер «Галичанки», вчитель гандболу ЛУФК Василь Козар (на фото).
- Наскільки мені відомо, дівчата спершу були на оглядинах у польському клубі. Яка ситуація зараз?
- Вони пройшли оглядини, у вівторок, 4 серпня вони уже поїхали у розташування клубу готуватися до сезону.
- Угода на рік часу розрахована?
- Так, на рік.
- Розкажіть більше про команду «Олімпія-Бескид»?
- Минулі роки «Олімпія-Бескид» постійно займала п’яте місце у чемпіонаті Польщі. Зовсім трішки їм бракувало для того, щоб увійти в топ-четвірку. Не так давно у них в клубі відбулося переформатування. Змінилося керівництво, тренер. Команда прагне більшого і я радий, що Ірина та Тамара туди потрапили. Вони матимуть хорошу ігрову практику і ростимуть у своєму розвитку. І згодом вони допоможуть нашій збірній. А усі необхідні умови для росту у польській команді є: хороший зал, екіпіровка, тренажерний зал, басейн та якісна ігрова практика. Ще раніше нашим дівчатам надходило чимало пропозицій із Європи. У цьому році чомусь так сталося, таких пропозицій було менше. А торік були дзвінки із Туреччини, Греції, Угорщини, Румунії, Польщі, Німеччини. Польща близько до України, мова схожа та і умови не погані. Тому дівчата вирішили туди перебратися.
- До футболу у світі прикована увага значної аудиторії, навіть матчі національного чемпіонату показують по телевізору і є багато агентів, які заробляють на посередництві при переходах футболістів. Гандбол ж рідко потрапляє на телеекрани, тут крутяться значно менші кошти. Як дівчата із львівської команди потрапили у сферу зацікавленості представників стількох країн Європи?
- У гандболі також є агенти, посередники. Зрештою, ми їздимо на змагання, міжнародні ігри і там дівчата отримують запрошення.
- «Галичанка» отримала від польського клубу компенсацію за підготовку гравців?
- Так, наш клуб отримав компенсацію. Звісно, йдеться не про великі кошти. Ми їх потратимо на підготовку, на участь в турнірах. Уже придбали дівчатам хороші тренажери в гуртожиток.
- Про яку суму йдеться?
- Не хочу називати цифру, але, повірте, це не великі гроші. Але я радий і цим коштам. І, головне, дівчата отримали хороші зарплатні, умови для розвитку.
- Якщо «Галичанка», яка є чемпіоном України, - любительська команда, то у Польщі усі професійні клуби чи по-різному?
- Там різні команди. 4 клуби – професійні, інші ж укомплектовані студентками. Наші дівчата там професійно займатимуться гандболом.
- Ви сказали, що у цьому році менше пропозицій дівчата отримували. І це попри вихід у півфінал Кубку Виклику?
- Виходить, що так. Все-таки Кубок Виклику – третій по значимості у Європі турнір. Тут змагаються клуби, які не запрошують легіонерів. Потужні клуби виступають у Лізі чемпіонів, там шукають дівчат із усієї Європи.
- В цьому році «Галичанка» виступатиме у Кубку ЄГФ – другому по значимості турнірі у Європі. Вдалі виступи у цих змаганнях підвищують шанси дівчат отримати хороші пропозиції?
- Ми так питання не ставимо. Головне, щоби дівчата розвивалися, прогресували, тоді позиції будуть. Ми розглядаємо участь в розіграші Кубку ЄГФ, як можливість набратися досвіду, а не для того, щоби розпродати дівчат. Найперше, гандболістки повинні професійно ставитися до гандболу. На одному таланті далеко не заїдеш, потрібно працювати над собою, адже дрібниць не має.
- До речі, а чемпіон України не виступає у Лізі чемпіонів?
- У найпрестижнішому турнірі ми не готові виступати. У нас не має ані відповідної інфраструктури для цього, ані підбору виконавців. Тому виступатимемо в розіграші Кубка ЄГФ.