Гандбол : Городенківська ДЮСШ – основний постачальник гандболісток для ЛУФК

Гандбольну дитячу школу маленького містечка Городенка, що на Івано-Франківщині, знають не лише на теренах країни, але й у Європі.

Цей успіх прийшов за останні десять років. Чотири рази дитячі команди школи ставали чемпіонами України на призи клубу «Стрімкий м’яч», двічі були срібними різних першостей країни та мали й бронзу… А скільки втратили через не участь в офіційних змаганнях через брак коштів! Багаторазові перемоги в різних міжнародних дитячих турнірах в Литві, Польщі, Румунії та на Україні… Команди різних віків не зазнали жодної поразки в обласних змаганнях та турнірах. Навіть планувало районне керівництво створити в місті команду для участі в Суперлізі чемпіонату України! Але, як завжди брак належних для цього коштів, та врешті й твердили – «Та це ж не футбол!», хоча й як пізніше виявилось і головну футбольну команду краю умудрилися розвалити… Державне фінансування більш менш задовольняло потреби дитячого гандболу міста в період 2008 – 2010 років. Чого не скажемо про останні три роки. В цьому році за чотири місяці на команду дівчат надали аж 800 грн. на поїздку на обласні змагання в Коломию. Чи можна за такі великі кошти підтримувати й надалі рівень кращої гандбольної школи в Україні?

Щоб не губити талановиту молодь, ми вирішили віддавати її в добрі руки для підвищення свого спортивного рівня в державні училища та школи олімпійського резерву Києва, Львова, Запоріжжя… А дівчат студентського віку у виші міст Одеси, Миколаєва, Тернополя, де були, чи є команди ЧУ. Ми не прогадали. Особливо сконтактували з дуетом наставників Львівського УФК Василем Козарем та його учнем Віталієм Надичем. Під їхнім керівництвом, завдяки наполегливій праці наші обдарування (а їх у Львові – аж п’ятнадцять!), досягли і продовжують досягати біль вагомих успіхів та значних перемог – переможці спартакіади школярів України, різних дитячо-юнацьких змагань, переможці Європи серед студентських команд. За останні два роки разом з «Галичанкою» дійшли до півфінальної стадії розиграшу Кубку Виклику під егідою ЄГФ. В цьогорічному чемпіонаті жіночих команд Суперліги України команда є лідером і має наміри завоювати золоті медалі. Як гравчині високого класу зросли тут і наші майстри спорту Леся Смолінг, Тамара Смбатян та Наталія Савчин. Ці дівчата окрім вказаних заслуг та досягнень ще були і є членами різних збірних команд України – (U-17). (U -19) та молодіжної, а Тамара вже має чималий досвід виступів в складі й головної національної команди країни. Цікавим є й той факт, що Тамара та Наталія були п'ятими на чемпіонаті Європи з пляжного гандболу… А як не згадати й про нашу вихованку дев'ятнадцятирічну Юлію Думанську, яка сьогодні захищає кольори найсильнішого клубу чемпіонату Румунії з міста Бая-Маре.

Буквально в цьому році настав час проявити себе гідною своїх старших подруг і нашого молодого обдарування – п'ятнадцятирічної Тетяни Поляк. Наставник «Галичанки» довірив їй місце в команді майстрів, з якою вона виходила на площадку як в чемпіонатах країни, так і в Кубку Виклику, де вже відзначилася своїм першим «європейським» голом… Наймолодша за віком, а з цим Таня мириться, адже в дитячій команді в Городенці, вона за багатьма показниками не уступала своїм старшим подругам на 3 – 4 роки. Так що, їй не привикати грати пліч о пліч з Наталією Савчин чи Тамарою Смбатян.

У березні цього року Таня вперше одягає футболку збірної України (U-17) та виступаючи в Будапешті у відбірковому кваліфікаційному турнірі Чемпіонату Європи вже насолоджується своїми забитими м'ячами у ворота суперниць, милується вечірньою столицею Угорщини, знаходить подруг та кумирів з команд Німеччини, Греції та Угорщини. А 17 – 19 квітня наймолодша учасниця вже в складі збірної України віком (U-19) разом з нашою Наталією Савчин бере участь у відбірковому кваліфікаційному турнірі Чемпіонату Європи, що проходив в спортзалі центру олімпійського резерву в Жлобино (Білорусія). На запитання – «Що тебе найбільше вразило?», Таня відповіла – «Вражає те як люблять в сусідній країні спорт… Прекрасний спортивний комплекс, особливо зал ігрових видів спорту. Те, що на всіх іграх повно уболівальників…Те, що в нас ще нікому невідомих брали автографи як діти, так і дорослі… Те, що команда Данії, якій я забила два м’ячі, своє дозвілля проводить не з телефонами в руках, а з різними рухливими іграми…»

Дуже хочеться щоб наше юне обдарування крокувало впевненими твердими кроками без травм до складу національної команди України, а з нею і до найвищих висот у гандбольному світі. А ще бажаю сьогоднішній відмінниці і у навчанні в Львівському училищі фізичної культури, здобути й тут свою золоту медаль…

Автор Богдан Аліман, за матеріалами www.galsports.com

<<<