Гандбол : Олександра Жолобович:"Ми змагалися у Жидачеві, де мене запримітив відомий львівський тренер В.Надич"

У ці дні в селищі Лазурне Херсонської області проходить чемпіонат України з пляжного гандболу серед дівчат, за підсумками якого визначиться склад збірної команди України на чемпіонат Європи. А вже в липні у Португалії на гандбольному Євро українська команда виборюватиме путівку на ІІІ юнацькі олімпійські ігри. Цьогорічна випускниця Львівського училища фізичної культури Олександра Жолобович (на фото) достроково, ще до закінчення українського чемпіонату, забронювала собі місце у цій збірній. Крім того талановита спортсменка невдовзі поповнить лави і львівської «Галичанки». Отож, знайомтеся з Олександрою та пляжним гандболом.

Олександра родом із Тересви Тячівського району Закарпатськоі області. У гандбол грає з 10-ти років, відтоді як тато їй сказав: «Поїхали, покажу, що таке гандбол». Олександрин тато - палкий шанувальник спорту, зокрема гандболу, яким і сам колись займався. У юнацтві він прагнув потрапити до спортивної школи, але його мрія не здійснилася.

- Тому він вирішив спробувати це зі мною, - сміється Олександра. - Спершу тренувалася у місцевій дитячо-юнацькій спортивній школі у тренерів Юлії Божук та Єлизавети Попович. 2011 року ми змагалися у Жидачеві, де мене запримітив відомий львівський тренер Віталій Надич. Він зателефонував батькам і запропонував їм віддати мене у Львівське училище фізичної культури (ЛУФК) на відділення гандболу. Мама з бабусею не хотіли відпускати в інше місто, бо мені було тоді тільки дванадцять років. Але я наполягала, і тато з дідом мене підтримали. Так я вже чотири роки живу і навчаюся у Львові.

- Олександро, зараз ти говориш про класичний гандбол, а як розпочала грати ще й у пляжний?

- З пляжним я знайома з 2012 року. Щолітку з командою їздимо на тренувальні збори у місто Скадовськ Херсонської області, на яких завжди граємо і в пляжний гандбол. Це допомагає ефективно готуватися до гри на майданчику у класичному гандболі. Гра у спеку та на сипкому піску, а не на твердій опорі, покращують фізичну витривалість, зміцнюють суглоби та коліна.

- А коли Ти вперше виступила на змаганнях з пляжного гандболу?

- Торік улітку, на чемпіонаті України. Наша команда посіла третє місце. Це були наші перші змагання у пляжному гандболі, думаю, цього літа результат буде ще кращий. Зараз якраз виступаємо на чемпіонаті України. Після того найсильніші гравчині з різних команд - члени юніорської збірної України - залишаться на збір і готуватимуться до чемпіонату Європи. Сам чемпіонат Європи пройде на початку липня у Португалії.

- Так розумію, що ти також у складі юніорської збірної України змагатимешся на чемпіонаті Європи?

- У збірну мене запросили після торішнього чемпіонату України. Всього у збірній 16-ть гравців, на європейські ж змагання відберуть 12-ть. Мій тренер Віталій Надич сказав, що я вже потрапила до тієї дванадцятки. Я щаслива, адже такий шанс рідко кому випадає.

- Ти єдина з вихованок львівського гандболу виступиш на чемпіонаті Європи?

- Можливо, полетять до Португалії ще троє моїх подруг, з якими я грала в класичний гандбол в одній команді ЛУФК. Це Валентина Фроляк, Марія-Луїза Воронова та воротарка Марина Думанська. Все залежить від того, як вони проявлять себе зараз на чемпіонаті України та зборах.

- У пляжний гандбол граєш влітку, але в основному спеціалізуєшся в класичному гандболі. Що тобі подобається більше – ігри на піску чи на гандбольному майданчику?

- Насамперед скажу, що у класичному гандболі ми постійно посідаємо призові місця. Адже у Львові - одні з найсильніших гандбольних команд України різних віків – юнацька, юніорська, доросла. В ігровому сезоні 2013/2014 років ми були чемпіонками України серед дівчат, а 2014/15-го та 2015/16-го рр. стали другими. Також, незважаючи що ще вчорашня школярка, мене розглядають як кандидатку до нашої львіської «Галичанки» - найкращої команди України в жіночій Суперлізі. Але, попри ті всі здобутки, мені подобається більше пляжний гандбол.

- А чим саме?

- Пляжний гандбол значно динамічніший, ніж класичний. Там треба дуже швидко думати і діяти - це надзвичайно цікаво. Також можна крутити піруети, забивати один гол, який зарахують за два, і ще багато чого захопливого.

- Олександра, ось і настав час познайомити читачів з професійним пляжним гандболом.

- Грають чотири на чотири гравці на майданчику розміром 12х27м. Матч складається з двох таймів по 10 хвилин. Та команда, яка у першому таймі заб’є більше м’ячів, заробляє одне очко.

Те саме у другому таймі. Якщо команда перемогла у двох таймах, то вона стає переможцем матчу з рахунком 2:0 .

Якщо ж у першому таймі перемогла одна команда, а в другому таймі – інша, то рахунок 1:1. Щоб визначити переможця, призначають серію післяматчевих пенальті (буліти). Кожна команда отримує по 5 булітів (пенальті) - проти воротаря суперників почергово виходять п’ятеро гравців однієї команди, кожен з яких пробиває по разу.

- А ти ще згадувала про піруети….Це якийсь різновид забивання м’ячів?

- Так. Пляжний гандбол дуже видовищна гра. За гол, забитий як у класичному гандболі, нараховується одне очко. А якщо гравець зробив це красиво, то він заробляє для команди одразу два очки. Ось і забиваємо з піруетів та парашутів. Пірует – це коли вистрибуємо з обох ніг та прокручуємось у повітрі на 360 градусів, немов дзиґа. А парашут – це коли гандболістка, підстрибнувши, ловить мяч і одразу, не приземляючись на пісок, забиває його у ворота. За такі голи нараховується два очки. Стільки ж отримує команда, якщо гол забиває бандана.

- Бандана?

- Так, я якраз бандана. Коли команда нападає на суперників, воротар покидає майданчик, а в гру вступає бандана. Тут головне команді не втратити мяча, бо суперник матиме майже стовідсотковий шанс влучити у незахищені ворота.

Коли команда з нападу переходить у захист, бандана покидає майданчик і голкіпер повертається до воріт. Що цікаво – при замінах «воротар-бандана» тренер не може підказати гравчиням, тому вони мають самі спостерігати за перебігом матчу і орієнтуватися, коли робити заміни. Заміни треба виконувати дуже швидко – за лічені секунди, ще й бути уважною: коли вибігти на майданчик, коли покинути його. Адже якщо станеться так, що воротар ще не вибіг з майданчика, а бандана вже ступила на нього – команда покарається вилученням гравця.

- Успіху тобі і нашій збірній на чемпіонаті Європи. Вболіватимемо за вас!

- Дякую. До слова, команди, які посядуть 1-4 місця на чемпіонаті Європи, здобудуть ще й путівки на ІІІ юнацькі олімпійські ігри, що відбудуться 2018 року у Буенос-Айресі. Це моя мрія.

Автор Наталія Васьо, за матеріалами www.handball.net.ua

<<<