Після кількарічної перерви великий гандбол знову повернувся до міста Лева. Перед львівськими вболівальниками постала уже оновлена львівська «Галичанка» - уже не та, що грала кілька років тому в Кубку ЄГФ.
І варто зауважити, команда Василя Козаря приємно здивувала львівську публіку – не тільки грою, а й результатом. Львів’янки подолали бар’єр 1/16 фіналу Кубка Виклику у вигляді потужної голландської команди «Вірто Квінтос». На виїзді українки святкували перемогу з рахунком 24:18, а вдома – 27:23.
Як було раніше?
Вболівальники зі стажем ще добре пам’ятають стару «Галичанку» сезону 2007/08. На цю команду по-справжньому приходило багато вболівальників – незалежно чи «Галичанка» грала у національному чемпіонаті чи єврокубках. Утім, зі старої «Галичанки» у нової майже нічого не залишилося – змінилися гравці, змінився тренер. Тоді, коли по суті, стара «Галичанка» розпадалася, мало хто вірив у те, що гандбольне свято через кілька років відродиться у Львові. Найсильніші гравці виїхали за кордон, а новому тренеру команди Василю Козарю, який повернувся до Львова після багаторічної роботи на Кіпрі, довелося будувати усе з нуля. Що цікаво, кістяк теперішньої команди уже львівської епохи Козаря склали дівчата, яким на той час навіть не було 16-ти (!)… Більшість з них були ученицями Львівського училища фізичної культури.
Описуючи історію «Галичанки» за останні п’ять років, мабуть, не можна не згадати і труднощі, через які Василь Козар таки зумів пройти разом з дівчатами. Деякі поразки команди у чемпіонаті, невідоме майбутнє команди, а також інші фактори аж ніяк не вселяли оптимізму в людей, які готові допомогти команді фінансово. «Галичанка» і справді пережила дуже непрості фінансові часи, неодноразово була на межі зникнення. Головний тренер команди Василь Козар не в одному з своїх інтерв’ю уже говорив, що його вихованки мали дуже яскраві фінансові пропозиції з-за кордону.
На щастя, ще у минулому сезоні відомі львівські бізнесмени підставили плече «Галичанці». Що цікаво, в клуб повернулися люди, які фінансували ще стару «Галичанку». Відтак, команді Василя Козаря, яка з «дитячого» садка, як називали деякі люди, перетворилася у справжню професійну дорослу команду, тепер пророкують світле та перспективне майбутнє.
Максимальні завдання
Цього сезону львівська «Галичанка» прагне перемогти в усіх турнірах, у яких бере участь. Якщо відверто, то таке завдання від керівництва клубу аж ніяк не здивувало. У чемпіонаті Суперліги лише одиниці можуть на рівних змагатися з «Галичанкою», а матчі з «Карпатами» у цьому сезоні уже неодноразово доводили, що втримати ужгродкам чемпіонство буде ой як непросто.
Непростий жереб «Галичанки» в 1/16 фіналу Кубка Виклику аж ніяк не знітив львів’янок. Василь Козар і уся команда зуміли пройти доволі сильну голландську команду «Вірто Квінтос». У своєму національному чемпіонаті голландки перебувають у трійці лідерів, і з цим, звісно, потрібно було рахуватися.
Перегравши суперника на виїзді з рахунком 24:18, здавалося б, голландки приїдуть до Львова на екскурсію. Утім, це було далеко не так. Початок матчу у Львові довів, що вдруге перемогти голландок буде дуже непросто. По ходу матчу «Вірто Квінтос» вигравав з різницею у три голи, однак на більше гостей з країни тюльпанів не вистачило. У другому таймі «Галичанка» підтвердила свої високі амбіції, обігравши суперника з різницею у чотири голи – 27:23.
Гол Лесі Смолінг з сиреною зірвав вболівальників зі своїх місць. А їх справді було багато. Глядачі, які без перебільшення заповнили палац спорту «Галичина», отримали від матчу справжнє задоволення. Немає сумнівів у тому, що на наступний єрокубковий матч «Галичанки» прийде ще більше вболівальників.
А потім казали
Василь Козар, головний тренер «Галичанки»
Все заплановане у матчі нам не вдалося. Голландки виявилися дуже мобільними і перемогти їх справді було непросто. Після першого матчу вони врахували усі помилки і виправили їх. Нам вдалося добитися результату, і це найважливіше. Дуже важливо те, що здобули хороший результат на виїзді. Чи є бажані і небажані суперники у наступному раунді? Хто б нам не попався, будемо грати. Є сильні команди з Франції, непогана з Португалії. За винятком француженок, усі команди більш-менш рівні. Нам би хотілося, аби далеко не довелося їхати.
Кармен Рієп, гравець «Вірто Квінтос»
Їдучи до Львова, у нас були надії, що зможемо пройти далі. Думаю, вони були у кожного гравця нашої команди. На жаль, ми їх не реалізували. Якщо відверто, то ми все зробили у цьому матчі. «Галичанка» виявилася сильнішою від нас, оскільки ми програли цій команді у двох матчах. Мабуть, усе справедливо. Загалом, гра цієї команди нас дещо здивувала, оскільки ми не думали, що вони так жорстко гратимуть в захисті. У провідних європейських чемпіонатах так прийнято, а ми були неготовими до такого. У Голландії ми граємо значно м’якше (сміється).
Чи може «Галичанка» виграти Кубок Виклику?
Думаю, що так. Нічого нереального немає, хоча про цю команду ми раніше ніколи нічого не чули...