53 років1971 - 2024
ГоловнаКонтактиКарта СайтуEnglish

Гандбол : Наталія Савчин: «Училище закінчила із золотою медаллю»


        
       18 січня виповнилося 20 років Наталії Савчин – вихованці Львівського училища фізичної культури, одній з найталановитіших та найвродливіших українських гандболісток.
 
Наталю, як святкуватимеш свої двадцять?
- Тренувань ніхто не відміняв, у нас їх два, тож cьогодні святкувати не буду. Тільки трішки з командою. У нас є традиція: іменниниця після тренування в роздягальні пригощає тортиком. І трішки шампанського -  за здоров’я. А вже на вихідних щось придумаю.
 
Які подарунки отримала сьогодні?
- Від батьків - срібний набір прикрас з гранатом. Я, як і мама, колекціоную різне каміння. А дівчата з команди і тренер Тетяна Штефан подарували те, що найбільше мені зараз було потрібно - гаманець і ігрові шкарпетки, ну і, звичайно, квіти. Всім щиро дякую за привітання.
 
- Тебе так гарно вітали дівчата з «Галичанки» – помітно, що ви такі дружні, щирі та справжні, і навіть нелогічно питати, які стосунки у тебе з командою. Але цікавить, з ким товаришуєш найбільше?
- В нас дійсно дуже дружній колектив, адже живемо разом вже сім років, і сам гандбол, як командна гра дуже об’єднює. Та найбільше товаришую з Лесею Смолінг, яка зі мною з першого дня, відколи я прийшла у гандбол, а це близько 12-ти років. Ми з одного міста, разом навчалися у Львівському училищі фізичної культури (ЛУФК), а потім у Політесі. В нас дуже багато схожого, та не настільки, щоб набриднути одна одній (сміється).
 
Чим ще, окрім командної єдності, приваблює тебе гандбол?
- Отримую задоволення від гарно забитого гола чи вдало розіграної комбінації. Подобається відчуття ейфорії від перемоги,  особливо, якщо це чемпіонат Європи чи світу. А ще імпонує  неймовірна підтримка та любов львівських фанатів, які не лише приходять на всі наші домашні ігри, а й намагаються супроводжувати нас на виїздах.
 
Значить з обраним видом спорту ти не прогадала. Та чи одразу це був гандбол? Можливо пробувала себе ще десь?
- Я почала займатись гандболом з восьми років. На секцію привів тато. Тоді я паралельно ходила на танці, співала в хорі та плела бісером. А ще бачила себе у баскетболі, волейболі, плаванні та настільному тенісі (сміється).
 
І все ж стала гандболісткою…
- Я родом з невеликого міста Городенка Івано-Франківської обл. Там у місцевій ДЮСШ не було великого вибору секцій. Та й мої батьки були гандболістами, тож пішла їх стопами. Мама була воротарем, тато правим півсереднім - обидва мали 2-ий дорослий розряд, їздили на змагання по Україні.
 
А в тобі поєдналися гандбольні гени і ти досягнула ще більшого – майстер спорту і їздиш на змагання по цілому світу…
- Світ я дещо побачила, то правда. Корея, де у 2015 році проходила Всесвітня студентська універсіада, стала 15-тою країною, у якій я побувала. Та, незважаючи на всі чудові країни і міста, які я бачила, Україну і Львів, який вже став рідним, не проміняю ні на що.
А татові й мамі я вдячна не лише за гандбольні гени. Батьки мене підтримують незалежно від результатів матчів.  А ще мені подобається, що вони не критикують гру, бо для цього є тренер, та й ми самі зауважуємо свої помилки. І що найважливіше - були ситуації, коли я хотіла кинути гандбол, і саме тато з мамою відмовили мене від того.
 
Отакої! А чому хотіла покинути гандбол?
- Бувало, що розривалась між гандболом і навчанням, нічого не встигала. Стільки бігала: тренування-пари-тренування - і так щодня. А ще й траплялися непорозуміння з тренером. Або після поразки у важливому матчі опускалися руки. Та я рада, що залишилась у грі. Хоч і тепер майже не маю вільного часу. Тому  інколи все-таки виникає думка залишити гандбол або навчання, щоб жити стало легше. Але я розумію, що легше - не значить краще! Тому коли важко - після болісних поразок чи безсонних ночей над курсовою - терплю. В такі моменти мене підтримують батьки, тренери, дівчатка з команди. Я дякую Богу, за те, що мене оточують такі хороші люди. А ще добре допомагають книги, фільми, розслабляюча музика і шоколад.
 
Це вже твоє доросле життя, а давай повернімося у дитинство і згадаймо перші кроки у гандболі.
- У дитинство? З задоволенням! Тренуватися розпочала в городенківській ДЮСШ в Алімана Богдана Романовича.  Гандбол одразу сподобався, бо тренер вмів зацікавити рухливими іграми, різними вправами і бальоном.
 
Вибач, чим?
- (сміється)….бальоном, тобто м’ячем – це сленг. Я продовжу… П’ять років грала за городенківську ДЮСШ. За той час у мене більше сорока медалей, близько п'ятдесяти грамот і десяток кубків «кращого гравця». На одному з таких турнірів нашу команду запримітив Василь Миколайович Козар та запросив мене, Лесю Смолінг і Тамару Смбатян у свою юнацьку команду до Львівського училища фізичної культури. Ось так я у дванадцять років опинилася у чужому ще тоді для мене місті. Та невдовзі воно стало другим рідним завдяки опіці тренера і вихователів у гуртожитку училища, які любили нас як рідних дітей. Те саме і вчителі – з розумінням ставились до наших виїздів на змагання і завжди допомагали надолужити пропущений матеріал. Це мені також було важливим, бо я і вчитися хотіла, а не лише у гандбол грати. Училище закінчила з золотою медаллю.
 
А після закінчення ЛУФК вже й до «Галичанки» потрапила, яку тоді також очолював Василь Миколайович…
- І не лише до «Галичанки»…. Також граю за гандбольну команду Львівської політехніки, адже  навчаюся там в Інституті хімії та хімічних технологій на 4-му курсі.
 
Що ж ми все про спорт і навчання. А як у тебе в особистому житті?
- Гандбол та навчання відбирають дуже багато часу, тому його не вистачає на серйозні стосунки. От закінчу цього року 4 курс і тоді про це подумаю (сміється).
 
Чи маєш якесь хобі?
- Один час вподобала дивитися аніме - японські анімаційні мультсеріали, орієтовані на підліткову та дорослу аудиторію - і малювати побачене. Читаю книги. Люблю пограти у настільний теніс. А ще спостерігаю по телевізору за змаганнями з плавання і волейболу, стараюсь не пропускати світові та європейські чемпіонати, завжди тримаю кулаки за українських спортсменів. Ну і, звичайно, спілування з моїми любими друзями.
 
НАТАЛІЯ САВЧИН (20 років)
Народилася 18 січня 1996 року  у м.Городенка Івано-Франківської обл.
Майстер спорту.
Ігрове амплуа: ліва півсередня.
Зріст 182 см, вага 75 кг.
Гандболістка ГК «Галичанка» (№ 2) та національної збірної команди України.
У складі «Галичанки» - чемпіонка України жіночої суперліги, півфіналістка Кубка Виклику-2015, учасниця Кубку ЄГФ сезону 2015/2016.
У складі студентської збірної України – чемпіонка Європи серед студентів, 7-ий лауреат Всесвітньої студентської універсіади. Освіта: студентка . Хобі: читання книг, настільний теніс, аніме.
Життєво кредо: Борітеся – поборете.
 
Автор Наталія Васьо, за матеріалами www.galsports.com
Контакти
Адреса:

м. Львів, вул. Кн. Ольги,1
тел: (032) 238 27 92
факс: 238 27 93

Директор:

Окопний Андрій Михайлович,

Кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент













History of Ukrainian State


Гандбол

Гандбол

Вихованки відділення гандболу 2009-2010 р.н. стали переможницями ІІ етапу чемпіонату України!Учениці 10-11 класу відділення гандболу посіли І місце на другому етапі Чемпіонату УкраїниРезультати ⅛ фіналу Кубка України з гандболуВипускниця відділення гандболу Марина Коновалова визнана найкращою гравчинею в матчі проти АргентиниРезультати ігор вихованок коледжу у ІІ турі чемпіонату України з гандболу Восьмеро випускниць коледжу викликано до складу національної збірної на чемпіонат світу з гандболуРезультати першого етапу чемпіонату України серед жіночих команд Першої лігиСемеро вихованок відділення гандболу викликані до національної збірної на матчі відбору до Євро-2024Віталій Надич - головний тренер дівочої збірної команди УкраїниЦьогорічні випускниці Львівського коледжу спорту приєдналися до "Галичанки"Гандболістки коледжу - переможниці чемпіонату України серед п'ятнадцятирічних гравчиньОдинадцятикласниця коледжу Юлія Гутник серед кращих гравчинь української гандбольної суперлігиДіана Дмитришин - MVP (найцінніша гравчиня) української гандбольної суперлігиГандболістки Львівського коледжу спорту - бронзові лауреатки Кубка України з гандболуЛьвівська "Галичанка" - шестиразова володарка Кубка України з гандболу